ГОВОРИТИ ПРО ПРИХІД ВЕСНИ ЩЕ ЗАРАНО

Погода не перестає нас дивувати: серед зими розпускаються бруньки на деревах, а навесні випадає сніг. Чого очікувати тепер, та, власне, чим зумовлені такі природні катаклізми, – з’ясовуємо у начальника Закарпатського обласного центру з гідрометеорології Василя Манівчука.

Пане Василю, що спричинило плюсові показники температури у найсуворішому за традицією місяці зими?

— Варто, мабуть, сказати не тільки про лютий, адже подібну погодну ситуацію ми спостерігали і на початку січня. Цьогоріч у нас досить таки тепла зима, проте не найтепліша за всю історію спостережень, адже більш високі показники температури у зимовому сезоні ми відзначали і в попередні роки: 2007, 2008 та 2009. Звичайно, це нестандартна природна ситуація для нашого регіону, адже на окремих деревах навіть з’являвся перший цвіт. Загалом такі погодні коливання не принесуть великої шкоди, єдине – земля та рослини не встигнуть як слід відпочити перед приходом весни.

Зараз ми знаходимося у зоні активної циклонічної діяльності, яка триватиме ще майже місяць. Власне, цим і зумовлені високі температурні показники. Так звана «циклонічна депресія» наразі покриває всю Європу, тому на всій її території випадають різні за своєю фазою опади. На півночі спостерігаємо атмосферні явища у вигляді мокрого снігу, а там, де повітряні маси більш теплі, йдуть дощі. На Закарпатті найчастіше випадають опади у змішаному вигляді: у горах — мокрий сніг, а на рівнинах – дощ. Температура повітря безперечно залежить не тільки від висотної зони, а й від частини доби, адже вночі відбувається вихолоджування атмосфери, тому відповідно відчуваємо коливання температури навіть на низинних територіях. Не хочу забігати наперед, проте скажу, що на найближчий місяць погода прогнозується з опадами, але їхня кількість, на щастя, буде помірною.

Зараз уже можемо говорити про безповоротний прихід весни?

— Це залежить від того, що ви вкладаєте у це поняття. Думаю, говорити про весну ще зарано, адже погода досить-таки непередбачувана. Пригадуєте, у попередні роки були випадки, коли у квітні в Києві випав сніг.

Чи немає у нашому краї загрози виникнення паводків, зважаючи на прогнозовані погодні умови?

— Зараз однозначно говорити про те, що у нас сформується катастрофічний паводок, не можна, адже подібні прогнози видаємо лише на найближчі декілька днів. Попередження про небезпеку передаються за мінімальний відрізок часу, оцінюючи всі синоптичні деталі. Це робиться для того, аби мінімізувати помилку. Досі в області ми спостерігали невеликі паводки, адже річки майже всюди очистилися від льоду, тому в більшості з них підвищився рівень води. Зокрема, маю на увазі нижню частину річки Боржава, а також річку Стара, яка протікає в межах Ужгородського та Мукачівського районів. Нині рівень води у згаданих водоймах не є критичним…

Спостерігаючи за нинішньою погодною ситуацією, чи можна говорити про так зване глобальне потепління?

— Науковці, кажучи про глобальне потепління, спираються на систематизовані фактичні дані гідрометеорологічних спостережень, починаючи з 1945 року, а це, зважаючи на історію людства, дуже малий відрізок часу. Стверджувати, що ми стали свідками глобальних кліматичних змін, – завчасно. Адже наука починається там, де є інструментальні та зафіксовані вимірювання. Тому я обережний у таких висловлюваннях і те саме радив би й іншим фахівцям.

Як вплинуть цьогорічні різкі коливання температури на врожайність?

— Звичайно, що кліматичні фази повинні відповідати сезону. Але не можна все оцінювати однозначно, оскільки кожен різновид рослин відреагує на теперішню ситуацію по-різному. Температурні коливання у зимовий період навряд чи позитивно вплинуть на багаторічні рослини, проте потепління додасть врожайності озимій пшениці. Що ж до фруктових дерев, то вони звикли до «зимової сплячки», тому плюсові показники температури, думаю, негативно відобразяться на них, бо окремі у першій половині січня навіть встигли розпустити бруньки. Наразі активної вегетації рослин ми не спостерігаємо. Можливо, вона і не відбудеться завчасно, адже зараз відстежуємо тенденцію до поступового зниження температури. Цього місяця в окремі дні температура в горах може сягати до -10°C, тому жителям окремих районів, мабуть, ще пощастить побачити сніг. Проте не виключено, що він одразу ж і розтане.

Погодні показники впливають на забруднення атмосфери?

— Забруднення повітря складається з різних компонентів. Таку речовину, як пил, яка належить до твердих часток, можна відчути, ба навіть побачити. Звичайно, у літні засушливі місяці цього компоненту найбільше, адже зволожене повітря – несприятливе середовище для розповсюдження пилюки. А от летючий компонент на зразок формальдегіду, який в окремих місцях в Ужгороді у кілька разів перевищує допустиму норму, досить-таки стійкий, тому навіть велика кількість опадів не матиме на нього жодного впливу.

Якщо говорити про температуру, вітер чи тиск, то всі ці природні явища по-різному впливають на забруднення атмосфери. При великій швидкості вітру, до прикладу, забруднення повітря може збільшуватися, а при помірній – відбуватиметься очищення атмосфери.

Пане Василю, цікаво, цієї зими вдалося зафіксувати погодні рекорди?

— Історичні погодні рекорди ми встановили в окремі дні січня. Зважаючи на декадні порівняння, перша половина цього місяця була надзвичайно теплою. Разом з тим, беручи до уваги показники за останні 5—10 років, бачимо, що по всій території області спостерігалися відхилення на 5—10°C від тієї норми, яка встановлена для зимового періоду. Поки що не можна казати, що це аномалія, проте визнаю, що відхилення досить-таки значні.

Яна МИЙСАРОШ