ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

"Італійські буси" та корупційні ризики: яким є нелегальний заробіток на кордонах Закарпаття

    28 березня 2024 четвер
    90 переглядів
    На Закарпатті пункти пропуску "Ужгород", "Тиса" та "Лужанка" — найбільш популярні для мандрівників та заробітчан

    У той час, як на зеленому кордоні контрабандисти намагаються заробляти здебільшого на нелегальному переправленні сигарет, через прикордонні КПП на Закарпатті щодня провозять товари більшого різноманіття. Від побутової техніки та гаджетів, до промислового обладнання та дорогих автомобілів. Такі вантажі порушники ховають від огляду службовців, або ж, шукають альтернативні методи для переправлення.

     

     

    На Закарпатті пункти пропуску "Ужгород", "Тиса" та "Лужанка" — найбільш популярні для мандрівників та заробітчан. КПП "Ужгород", який межує зі Словаччиною, розташований мало не впритул до обласного центру. А пункти пропуску "Лужанка" та "Тиса" — зручні місця для поїздок у країни ЄС через Угорщину.

    Саме у цих трьох пунктах митники реєструють найбільше порушень митних правил.

     

    На тлі легального мільярдного імпорту та експорту через пропускні пункти, частина підприємців намагається оминути оподаткування. Проїжджаючи через КПП автомобілем, кожен громадянин обирає один з двох варіантів: зелений коридор або червоний.

    Підприємці, які мають товари для декларування, як правило обирають червоний коридор, де вантаж необхідно реєструвати. Однак, частина водіїв, намагається уникнути сплати податків, обираючи зелений коридор, де діє спрощений митний контроль. За словами Вікторії Гелле, яка є заступницею начальника відділу провадження у справах про порушення митних правил на Закарпатській митниці, зелена смуга не рятує від проведення митного контролю.

     

    "Взагалі, діє двоканальна система: червоний або зелений коридор. Громадянин самостійно обирає проходження або по зеленому, або по червоному коридору. Якщо особа заїжджає в зелений коридор, то це спрощена форма митного контролю. Вона заявляє своїми діями, що не переміщує товар, який полягає обов’язковому декларуванню. Якщо громадянин обрав для проходження червоний коридор, то він заявляє, що перевозить речі, які підлягають оподаткуванню. Якщо ми говоримо про виїзд з території України, то для виявлення прихованих товарів або незадекларованих товарів використовуються спеціальні технічні засоби митного контролю, а також службові собаки. Технічні засоби — це ендоскопи, сканери. Інспектор звертає увагу в першу чергу на поведінку громадянина. Чи громадянин хвилюється, як себе поводить і багато інших факторів, завдяки яким інспектор вирішує, як буде проводити огляд: чи потрібно застосовувати додаткові технічні засоби, чи потрібно проводити огляд з собакою чи сканер. Коли громадянин заїжджає у зелений коридор, інспектор митниці також звертає увагу на поведінку громадянина, і аналізуючи ризики має право вивести транспортні засоби із загального потоку і здійснює огляд. Під час огляду також застосовується як службова собака, так і технічні засоби митного контролю). Тобто, незалежно від того яку смугу руху обирає громадянин для проходження митного контролю, цей контроль проводять у всіх випадках", — розповіла Вікторія Гелле.

    Щоб уникнути перевірок, частина порушників намагається приховати товари у подвійному дні автомобіля, двигунах, колесах та навіть паливних баках. У таких випадках йдеться більше про підакцизні товари, або навіть вибухівку зі зброєю. Однак, те, що може не помітити службовець на кордоні, здатна винюхати службова собака.

    За допомогою кінологів зі службовими собаками, прикордонники та митники виявляють у автомобілях громадян сигарети, наркотики, зброю та вибухівку. Таку контрабанду на пунктах пропуску виявляють часто і в різних масштабах. Проте, одним із найчастіших порушень на КПП, є спроби зекономити кошти, приховавши товар від митних платежів.

    "Італійські буси" та протести на кордоні

    Так звана схема "італійських бусів". Водії які повертаються з Італії привозять до України посилки заробітчан. Однак, серед особистих речей нерідко перевозять чимало товарів відомих брендів для продажу в Україні, які порушники намагаються не декларувати.

    "Найчастіше намагаються ввозити продукти харчування, продтовари: олія, макаронні вироби, алкогольні напої. Так і промислові товари: одяг, взуття. Одяг буває як невідомих брендів, так і відомих. Гаджети відомих торгових марок в нас є. Громадяни намагаються ввозити різні товари, які мали б оподатковувати, але, на жаль, вони ввозяться, не декларуються і громадяни намагаються їх ввезти без оподаткування. Виявляється правопорушення — товари вилучають. Як правило водії, які переміщують такі товари, заявляють, що їм передали такі товари, для перевезення в Україну. Дуже мало хто визнає їх своєю власністю. У більшості випадків це "передачі" так звані. Громадяни заявляють: мені їх передали для перевезення в Україну, все", — каже Вікторія Гелле.

     

    Відповідальність за недекларування на митниці — це штраф, який становить 100 відсотків від вартості незадекларованого товару. За словами заступниці керівника відділу митним правопорушенням Закарпатської митниці Вікторії Гелле, якщо цей вантаж порушник намагається приховати під, наприклад, подвійним дном автомобіля, то є ризик втратити не тільки товар, а й транспортний засіб.

    "Інспектор митниці виявляє, складає протокол про порушення митних правил. Товари тимчасово вилучаються, поміщаються на склад митниці. Якщо використовуються тайники для перевезення предметів правопорушення — то транспортні засоби вилучаються, а суд вже приймає рішення. В більшості випадків — рішення на користь митниці, але ми розуміємо, є різні ситуації. Тому там, де рішення приймаються не на користь держави — митниця їх оскаржує у судовому порядку", — розповіла посадовиця.

    З 2018-го року в Україні від оподаткування звільняються товари, вага яких не перевищує 50 кілограмів та вартість 500 євро. Між виїздом з України і поверненням до України має пройти не менше 24 годин. Якщо одна з умов порушена — доведеться сплатити мито.

    Такі митні правила прижилися та спокійно діяли на території всієї країни.

    Після введення карантину у 2020-му році, кордони на деякий час закрили повністю. А вже після відновлення перетину, наприкінці травня 2020-го року на КПП Тиса відбувся протест.

     

    Заробітчани, водії мікроавтобусів, та ті громадяни, які провозили вантаж, що підлягав оподаткуванню, блокували пункт пропуску Тиса, який межує з Угорщиною. Перекриттю передувало доручення тодішнього голови Закарпатської ОДА Олексія Петрова посилити контроль за мікроавтобусами Італії саме у цьому пункті пропуску. За його словами через цей митний пост в Україну щорічно перевозили чотири тисячі тон товару з Італії, який не оподатковували.

    "Були якісь певні корупційні схеми, які формували незаконні обсяги цих платежів в кишені посадових осіб, а не в бюджет держави", — прокоментував тоді Суспільному Олексій Петров.

    Поблизу КПП Тиса через блокування сформувалася кількакілометрова черга. Перекриття тривало кілька днів. Під час сутичок автомобіль прикордонників зіштовхнули у кювет. Учасників протесту не влаштовувала вартість розмитнення товарів, яка за різними підрахунками могла становити від одного євро за кілограм.

     

    "От нас їде 7-8 чоловік. Всі люди які там працювали, які були там певний термін. Які нажили своє майно якесь певне. Їдемо до України до рідних через кожні 2-3 місяці, дехто через 5. За рік назбиралося дуже багато речей: подарунків, тощо. Що це 50 кілограмів? Це нічого…", — повідомив Суспільному один з протестувальників Богдан.

    "Казали представники влади, держкордону — 80 євроцентів за кілограм, потім казали євро за кілограм — це фантастична ціна. Це нереальна підйомна ціна. Тому, що якщо взяли за 1,50 євро там, то як можна тут одне євро залишити на кордоні", — розповів Суспільному на акції протесту один з водіїв буса, Йосип.

    Тодішній виконувач обов’язків начальника Закарпатської митниці Олександр Богаш розповів, що особисті речі заробітчан не будуть оподатковувати. Однак, податок на продукти чи речі залежить від виду та якості товару. Ставка — 10% від вартості продукту.

    "Може бути 50 центів, може бути 1 долар. Були кілька автобусів, де в середньому сплатили по долару за кілограм, десь — по 80 центів. Це залежить від якості того, що вони перевозять. Ми володіємо деякою ціновою інформацією про те, скільки мав би коштувати той чи інший товар", — розповів Олександр Богаш.

    Згодом, сторонам вдалося знайти компроміс. Товари дозволили декларувати за ставкою 0,55 євроцентів за 1 кілограм товару. Водії почали сплачувати мито та упродовж шести місяців 2020-го року, з 30-го травня до 30-го листопада, Закарпатська митниця зібрала до бюджету більше 166 мільйонів гривень. Надходження зросли, однак, чи повністю вдалося побороти схему?

    Корупційні ризики, журналістські розслідування та санкції РНБО

    Вартість митних платежів з одного так званого "італійського буса", зазвичай сягає близько 12-16-ти тисяч гривень. Таких мікроавтобусів, за словами Олексія Петрова, лише через КПП Тиса за місяць проїжджає близько тисячі. У поєднанні з невисокою офіційною заробітною платнею митників, існують високі корупційні ризики на пунктах пропуску. Про це каже закарпатський журналіст Віталій Глагола.

    "Якщо є якась контрабанда, навіть коли у приватному автомобілі везуть кілька блоків сигарет, і дають тому митнику 20-30 євро — такі випадки, як кажуть, можна "пофіксити". Для цього достатньо підняти зарплату митнику, аби він не отримував 6 чи 7 тисяч гривень. Розумієте, коли йому пропонують хабар розміром двомісячної чи тримісячної зарплатні — то він навряд чи встоїть, так? 20 євро він заробляє за день, а йому тут за 10 хвилин пропонують заробити. Потрібні якісні рентгени, якісні камери спостереження, якісні бодіками, які працюють в автоматичному режимі, аби митник на місці не мав впливу. Він може дуже часто на свій погляд і розсуд дати якусь оцінку. Як є ці буси з Італії, де рахують за кубометр. Митник може оцінити варість сам тому, що не завжди все вивантажується, не завжди все переважується. Звичайно, якщо туди приїжджають журналісти знімати сюжет — всі буси вивантажуються, а ви зверніть увагу чи вивантажуються буси тоді, коли ви просто їдете через кордон і їх оформлюють, чи бачите ви цей вивантажений товар. І таких моментів дуже багато. Якщо максимально технічно обладнати пункти пропуску, максимально автоматизувати ці процеси, то його поменшає, але воно 100 відсотків не зникне", — каже журналіст.

    У 2019-му році до Закарпатської митниці навідалися президент Володимир Зеленський з делегацією, до якої увійшли тодішні Прем'єр-міністр, керівництво Офісу президента, керівництво Держмитслужби, Прикордонної служби, тощо. Окрім представлення нового голови Закарпатської ОДА, високопосадовці зацікавилися статками у деклараціях деяких працівників митниці.

     

    "Я вже тричі чув про проблему заробітньої платні митників. Так, це проблема, але для рядового складу. Я подивився декларацію закарпатського колеги, який тут виступав. Ви знаєте, я до держслужби 10 років був у інвестиційному банкінгу, але я чомусь найбідніший з усіх вас", — заявив на пресконференції тодішній голова Державної митної служби Максим Нефьодов.

    У березні 2020-го року, у рамках проєкту «Схеми» на Радіо Свобода вийшло розслідування про стиль життя окремих Закарпатських митників. Журналістка-розслідувачка Олена Мудра – була серед тих, хто працював над розслідуванням.

    "Ми дослідили, що спосіб життя, який ведуть закарпатські митники, не співпадають з їхніми фінансовими можливостями, які ми можемо побачити в їхніх деклараціях. Тоді у поле нашого зору потрапили заступник начальника закарпатської митниці ДФС Андрій Каращенко та заступники начальників митних постів "Ужгород" та "Тиса" Ігор Стрічик та Володимир Лазорик. Під час реформи митної служби двоє останніх перейшли працювати з Митниці ДФС до Закарпатської митниці Держмитслужби. При аналізі їхніх статків, та статків їхніх найближчих родичів ми не лише підтвердили те, що вони не відповідають офіційним фінансовим можливостям службовців. Ми знайшли компанії, на прикладі Каращенка, і майно, на прикладі Каращенка, Лазорика та Стрічика, яких не було у деклараціях. Після розслідування вони вказали це майно у деклараціях", — розповіла Суспільному журналістка Олена Мудра.

    Журналісти помітили у деклараціях найближчих родичів посадовців автомобіль "Tesla", кілька автомобілів "Audi", "Lexus", квартири у елітних районах Ужгорода, та навіть бізнес за кордоном. Пояснити походження власності на момент розслідування герої сюжетів відмовлялися. Натомість, статками родичів службовців зацікавилися правоохоронні органи.

    "Також нашим розслідуванням зацікавилося територіальне управління ДБР у Львові. І трохи більше ніж за тиждень після ефіру були внесені відомості до єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо фактів незаконного збагачення (ст. 368-5 ККУ). Минуло майже півтора року, але результати розслідування ДБР поки залишаються невідомими", — каже Олена Мудра.

    Ми надіслали письмовий запит до ДБР аби дізнатися результати розслідування цієї справи. Про відповідь від відомства повідомимо додатково. Також "Суспільне Закарпаття" готове оприлюднити позицію фігурантів розслідування проєкту «Схеми» від Радіо Свобода.

    У квітні 2021 року, РНБО ввела санкції щодо громадян України, через підозру у причетності до контрабанди. Тоді додатково відсторонили від роботи 127 працівників територіальних органів Державної митної служби. Серед них 23 — із Закарпатської митниці. За словами Олени Мудри, яка отримала відповідь на інформаційний запит Держмитслужби, порушень правоохоронці не знайшли.

    "По відношенню до них були відкриті дисциплінарні провадження, але у ході розслідування жодних порушень у роботі знайдено не було. Ці провадження були закриті, тому митники продовжили роботу на своїх посадах у структурі Закарпатської митниці", — розповіла журналістка.

     

    Олександр Бодня

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору