Легенда про силу церковного дзвону на Закарпатті (ФОТО, ВІДЕО)

Ой дзвін дзвонить, робить чуда:


глухі чують, сліпі бачать, німі стануть говорити,


а відступники заплачуть… Звідки ж в нього така сила?


Легенд про силу церковного дзвону на Закарпатті, власне, як і по всій Україні існує багато. До речі, іншу назву Закарпаття - "Сріберна Земля" – пов'язують саме із легендою про церковний дзвін. Дзвін той за легендою не простий, а "сріберний", відлитий у Києві в 1034 році і подарований дочкою Ярослава Мудрого Анастасією, дружиною угорського короля Андраша І, Богаревицькій церкві, що на Іршавщині. Він захищав село та всю околицю від усяких бід і нещасть. Коли напала монголо-татарська орда на наш край, срібний дзвін закопали у полі, щоб уберегти від загарбників. Але навіть під землею він не знав спокою і своїм гудінням попереджав про небезпеку, що насувалась. Згодом його викопали і, як свідчить історія, "Настин дзвін" впродовж століть служив народу та прикрашав церковну вежу в селі Богаревиці. Але у 1917 році угорські окупанти реквізували дзвін, вивезли до Братислави та розбили.


Цю історію, яка протягом століть обросла легендами, відтворив Василь Пачовський в поемі "Сріберний дзвін". Після її публікації Закарпаття почали називати "Срібною Землею", а "сріберний дзвін" став її невід'ємним атрибутом, символізуючи притаманну закарпатцям гордість і самопошану.


Як "Глас Божий" зміцнює в закарпатців віру та спокушає на гріх - фото 1





Своїми церковними дзвонами пишаються у кожному селі. Селяни переповідають історії про те, як дзвони рятують від бурі, розганяють хмари, попереджають про лихо, сповіщають радісні новини.


До прикладу, жителі селища Перечин не бояться буревіїв, бо знають, що будь-яку негоду розженуть дзвони їхньої церкви. Переконатися у цьому вже могли неодноразово, тож вірять у чудодійну силу передзвону. А у селі Страбичово знаходиться один із найстарших дзвонів Закарпаття. На малому церковному дзвоні позначена дата 1594 р. Цей дзвін, за переказами, віднайшли свині, які паслися на полі. Він і зараз скликає жителів села на церковні служби. Жителі Новоселиці кажуть, що перед кожною важливою подією земля навколо їхнього села гуде – то дають про себе знати дзвони, які предки ховали від татаро-монгольської навали. Відкопати їх не змогли, але дзвони до цих пір служать селянам, передвіщаючи знакові зміни не тільки в селі, а й цілому Закарпатті та й Україні.


Та чи не найбільше історій про дзвони можуть розповісти мешканці села Малі Геївці на Ужгородщині. Село і справді мале — у ньому живе трохи більше семи сотень мешканців. Але саме тут у 1864 році народився відомий дзвоноливар, власник фабрики з виготовлення дзвонів та угорський політик Ференц Еґрі.





Ференц походив з династії дзвоноливарів і ремесло перейняв у свого батька, який працював у дзвонарному цеху в Малих Геївцях. Згаданий ливарний цех засновано ще 1793 року Іштваном Ласло — землевласником з комітату Унґ.


Пік виробництва та розквіту підприємства припав на початок XX століття та міжвоєнну добу. Оскільки під час Першої світової війни урядом Австро-Угорщини на військові потреби у церковних громад було реквізовано величезну кількість дзвонів, згодом виник попит на продукцію дзвоноливарні Ференца Еґрі.


Продукція реалізовувалась не тільки на локальному рівні, але і на ринках усієї Східної Європи. Географія та об’єми виробництва вражають. Нині дзвони Ференца Еґрі можна зустріти в Угорщині, Словаччині, Польщі, Болгарії, а кілька екземплярів дістались навіть Індонезії та Австралії. Що вже казати про Закарпаття. Тільки для Мукачівської єпархії було відлито дзвони для 184 храмів. Також було виготовлено дзвони для 54 реформатських храмів.

Дзвони Ференца Еґрі з Малих Геївців багаторазово отримували медалі та нагороди на промислових виставках у Парижі, Відні, Москві, Будапешті тощо.


Найбільший дзвін Ференца Еґрі справно працює і донині — це велетень вагою 2152 кг та діаметром 159 см, розміщений на дзвіниці реформатської церкви у Дебрецені на площі Арпада. Дебреценський дзвін відлитий в Малих Геївцях у 1912 році. Його вартість складала 3400 австро-угорських крон. За цю суму в ті часи можна було придбати 1 кг золота, що в перерахунку на сучасні гроші — близько 40 тисяч доларів США.



На території Закарпатського музею народної архітектури та побуту в Ужгороді, поблизу Шелестівської дерев’яної церкви, можна побачити два великі дзвони, відлиті у 1925 році на підприємстві Ференца Еґрі для реформатської громади села Дерцен.


Дзвоноливарне підприємство в Малих Геївцях припинило існування у 1949 році. У 1992 році під греко-католицький храм пристосовано вцілілу будівлю колишньої ливарні, а перед нею постала дзвіниця з відлитим у 1939 році дзвоном Ференца Еґрі. У 2015 році поруч із ливарнею побудували новий храм, відтак давня споруда перестала виконувати ці функції.



Та майстри "дзвінної" справи на Закарпатті не перевелися. Щоправда дедалі частіше з ними пов'язують і крадіїв церковних дзвонів – таких, на жаль, вистачає. Йдуть на гріх закарпатці свідомо, спокушаючись на легкий заробіток.
Жителів краю шокувала зовсім "свіжа" історія про те, як недобросовісні закарпатці на металобрухт здали дзвін 18 століття. Світлини дзвону, який здали як металобрухт, на своїй сторінці у Фейсбуці оприлюднив користувач Василь Васильович. "Принесли здати у металолом такий дзвін 18 ст. У кого є якась думка, що з ним робити? Вага приблизно 100 кг", - йдеться у дописі. У коментарях зазначено, що дзвін здали у верховинському селі, приблизно за 100 км від Мукачева. Також йдеться про те, що дзвін має тріщину. Його ремонтували, але пошкодження з’явилося знову.


Та хочеться про світле і добре. Тому на завершення – кілька слів про закарпатського "кулібіна", який розробив пульт, що вмикає церковні дзвони. Чоловік за професією інжерер-електрик, а за покликанням – музикант. Він допомагає церковним громадам, аби не треба було літнім людям щоразу лазити на дзвіниці і мотузками розгойдувати масивні дзвони. Цю роботу нині з успіхом виконає техніка. Придумана виноградівським новатором система управління передбачає електромагнітне обладнання дзвонів, завдяки чому їхня енергія руху проявляється взагалі без тертя.


"Перед установкою електрощита управління ми налаштовуємо спеціальне реле затримки для роботи дзвонів у визначеному циклі часу",- ділиться досвідом Бейла.


Електронна частина системи постійно стежить за рухом дзвонів та забезпечує їх ритмічний і дзвінкий звук. Включення та виключення електронного дзвонаря проходить завдяки цифровому таймеру на 200 осередків пам’яті. Запрограмувати його можна як на денний так на тижневий і навіть річний режим. Свою новинку розробник успішно випробував у реформатській церкві, вірником якої і сам він є. А не так давно на прохання громади допоміг установити електромагнітного дзвонаря і на Благовіщенському греко-католицькому храмі , а разом із бригадою - ще в ряді церков Виноградівського району.

Що ж, є тверда віра у те, що музика церковних дзвонів лунатиме на Закарпаттям ще не одне століття, попереджаючи про дні пахмурні та сповіщаючи про світлі і радісні події.


Унікальне відео свята Весни в Хусті майже сто років тому