Меморіальний парк угорців краю у Сваляві є одним із важливих історичних і туристичних об’єктів Закарпаття

Історичні, архітектурні, гідрологічні і багато інших пам’яток багатять Закарпаття «медалями унікальностей». А пам’ятки монументального значення взагалі є символом гордості регіону.
Меморіальні парки та монументи відомим поетам, культурним діячам, воїнам-визволителям укотре акцентують на багатій історії дивовижного краю.
Унікальний Меморіальний Парк можна побачити і у місті Свалява, що недалеко від залізничної станції. Тамтешню пам’ятку охороняє Товариство угорців на Закарпатті.

Сьогоднішня гордість – на минулих утратах…
А от, як воно було і чому отих людей, наших співвітчизників, Сталінський режим отак ненавидів, що на смерть волів приректи без причин і пояснень.
Четвертий Український Фронт 13-го листопада 1944-го року виніс рішення, згідно із яким військовозобов’язані особи угорської та німецької національностей, військовослужбовці Угорської поліції і жандармерії, повинні з’явитися в міську комендатуру для початку негайних дій ліквідації наслідків війни.
Згідно оцінки було затримано 30-40 тисяч осіб та відвезено до робочих таборів «маленький робот». Першою зупинкою угорців краю була історична Свалява (концентраційний табір). Саме тут, жорстокі умови утримання в’язнів тодішньою владою і стали причиною смерті багатьох невинно репресованих у Сталінський період.
За свідченням очевидців, на Закарпатті майже немає угорської сім’ї, де б не загинули один-два чоловіки у тамтешньому концентраційному таборі для полонених.
Із загальної кількості приблизно 1/3 частина повернулася на батьківщину.
14-го жовтня 1989-го року Товариство угорської культури Закарпаття висунуло пропозицію що до зведення пам’ятника на місті доленосного Свалявського табору, узявши на себе усі витрати на реалізацію проекту. Міською радою Сваляви було дано дозвіл на будівництво меморіалу.
Перший камінь фундаменту було закладено 24-го листопада 1990-го року. Сам проект Меморіального Парку виготовив ужгородський архітектор Єва Асталош.
У зв’язку із певними фінансовими незручностями, частково функціональний Меморіальний Парк, було відкрито 27-го листопада 1994-го року. Тисячі людей вшанували пам’ять репресованих.
Омитий гіркими сльозами доленосний список з іменами численних жертв, оприлюднений на вшануванні, помістили в урну, яку згодом розмістили біля «Стіни Плачу».
У 2004-му році парк збагатився ще одним пам’ятником на солдатські могили другої світової війни. Поряд із цим було також встановлено нормовані військові хрести. У цьому ж році, як результат багаторічної дослідницької діяльності, виготовлено таблиці з іменами загиблих. Понад 12000 імен увічнили на «Стіні Плачу» Меморіального Парку у Сваляві.
На сьогодні, Свалявський Меморіальний Комплекс є важливою історичною пам’яткою важких мук закарпатців та угорців краю. Сюди приїжджають сотні туристів, аби дізнатися про минуле героїв, що тут полягли і вшанувати їх пам’ять хвилиною мовчання.
Місце – тихе і незвичне. Облагороджене. Високі плити з іменами тисячі людей – репресованих краю, бережуть від вандалів.
Мирослава Головнич.
Фото автора.

Нагадаємо, Берегівський район Закарпаття є одним із найпривабливіших для іноземних туристів: угорців, поляків, німців тощо.
Відпочивають тут і у літню пору, і взимку.