Може хтось із психологів підкаже, що твориться з Сергієм Ратушняком?

Що ближче до виборів, то більше маразму. От і нашого Сергія Ратушняка остаточно «понесло». І вже чоловік не може спертися. «Ворогами», якими кишить світ навколо нього, Сергій Миколайович лякає весь український народ. Ділить державу на шість федеративних республік. Готується відбивати єврейський «замах» на його життя. А ще малює «шедеври в стилі ню», що, вочевидь, свідчать про якісь його чоловічі проблеми.

Карлик бачить себе велетом

На жаль, у політиці не діють закони фізики. От, скажімо, Сергій Миколайович. Спочатку він був маленькою грудкою проблем. А нині перетворився на цілу кулю, яка, попри логіку, котиться не вниз, а вгору. Сергій Миколайович створює проблеми не так для себе, як для Ужгорода, Закарпаття і навіть держави. Це врешті помітили старожили української політики. Тому спочатку Партія регіонів, а нині Українська народна партія вимагають вилучити неадекватного Ратушняка зі списку кандидатів у президенти.

Ба більше – аксакал віт­чизняної політики Степан Хмара закликав Генеральну прокуратуру відкрити кримінальну справу за заклики до порушення територіальної цілісності України. Це була його відповідь мерові Ужгорода, котрий хоче федералізації держави. Ратушняк-бо, як завжди, не подумавши, ляпнув, що 90 % населення Закарпатської області прагнуть від’єднатися від Ук­­раїни.

«Ратушняк, котрий поводиться як знахабнілий кримінальний авторитет, озвучує те, чого поки що не може собі дозволити його політична шефиня, – каже Степан Хмара. – Така особа не має ні морального, ні юридичного права не те, що балотуватися на посаду Президента України, а й надалі перебувати на посаді мера. Його антиконституційні заклики до порушення територіальної цілісності України чітко підпадають під дію Кримінального кодексу, – аж до тюремного ув’язнення».

А ужгородському кандидатові, як ми всі добре розуміємо, тільки цього й треба. Він, наче бійцівський пес, кидається то на одного, то на іншого «ворога». І як учепиться мертвою хваткою, то вже не розтискає пащі. Приклад із Яценюком тут показовий. До речі, дві кримінальні справи, порушені проти ужгородського мера, так і не завершені. А політичних балів на цьому скандалі Ратушняк заробив собі немало...

Неозброєним оком вид­­­­но, що Сергій Миколайович «ухопив зірку». Нещодавно він навіз до Києва під посольство Ізраїлю «патріотів», які декілька годин покричали «Руки геть від Ратушняка!», а потім налякалися міліції й повтікали. Та цього було достатньо, аби ім’я ужгородського мера знову прозвучало на всю країну. І закомплексований політичний карлик відчув себе впливовим велетом.

r;"> Ню і ню!

До речі, про комплекси. Останнім часом ужгородський мер своєю поведінкою все більше переконує, що має проблеми з психікою. Ну не може людина адекватно сприймати реалії і себе в них! І нічого з цим не вдієш.

Треба доказів? Бодай ті ж євреї. Уже і Яценюк зрозумів, що краще мера не чіпати, і єврейська община України, давши оцінку ужгородському градоначальнику, забула про цю тему, а Ратушняк невгамовний. Прагне до кінця «вихоснувати» антисемітські настрої, вичавити максимум вигоди. Недавно, мабуть, зрозумівши, що всім уже набрид, придумав новий фокус.

Тепер ужгородський мер – багатостраждальний правдолюб, якому загрожують фізичним знищенням. Ось його слова: «Це було озвучено. Мені повідомили, що на закритій зустрічі провідних єврейських олігархів України мені «винесли вирок». Інформацію передали через інших євреїв».

Хіба це не манія вели­чі? Хто такий Ратушняк, аби його замовляти? Кому він аж так заважає? Ну, кричить багато. Ну, десь розповідає про олігархів не те, що вони хотіли б чути. Але це звичайна брудна політична боротьба напередодні виборів. Хай як би підстрибував, він усього лише мер найменшого обласного центру України. Крім грошей, братків і незначної підтримки в Ужгороді, Ратушняк не має нічого. Навіть команди однодумців і якогось надійного й стабільного «даху» в Києві. То кому він потрібен?

Інший симптом – віч­ні його розмови про своє багатство. В кожному ін­тер­в’ю підкреслює, що «доларовим мільйонером» став ще на початку 90-х, коли інші нинішні «олігархи були бомжами». Завжди згадує свій автопарк і рахунки в банках.

Насправді ж ті, хто знає ситуацію зсередини, кажуть, наче Ратушняка дуже пече, що він так і не створив ніякого великого бізнес-проекту. Так, він має купу фірмочок, які приносять прибутки. Час від часу продасть шмат ужгородської землі, і знову «капне» мільйон-другий. Ще збирає данину з місцевих бізнесменів. Тобто живе не бідно. Але не має розмаху. Переріс ужгородські рамки, а до чогось більшого не доріс. Жодного потужного, бодай на західноукраїнські мірки, підприємства Ратушняк не має.

Вочевидь, Сергієві Миколайовичу здавалося, що він завжди буде рости. Що раз у 90-ті став мільйонером, то через двадцять років матиме мільярди. Аж ні. Тепер ті, хто, за його словами, «працювали лаборантами й були бомжами», коли Ратушняк мав мільйони, керують країною і мають у сотні разів більші гроші та вплив, ніж він. Цього ужгородський градоначальник пережити не може.

Зрештою, про те, що думки в його голові ходять не тими дорогами, що у нормальних людей, свідчить і один із його останніх вибриків. Під час відеоконференції онлайн кандидата в президенти попросили написати читачам побажання. Мабуть, аби не наробити помилок, Ратушняк вирішив малювати. І «начіркав» за кілька хвилин «шедевр у стилі ню». Згори це щось схоже на оголену жінку, а знизу – підпис, склеєний із Достоєвського і Ти­мошенко: «Краса врятує світ! Краса – це Україна!»

Може, хтось із психологів підкаже, що з Сергієм Миколайовичем? Як називається ця болячка і чим її лікувати? Чи, може, то вікове – переросте чоловік, та й минеться? Що не кажіть, а шкода такого хлопа...

Теги:вибори. кандидат президент Сергій Ратушняк
Іван Тямущий"Старий Замок "Паланок"