На Закарпатті колектив Берегівського держлісгоспу вирішив скасувати зрівнялівку

Аби люди, котрі «халявили», не отримували додаткову винагороду. У підсумку середня зарплата знизилася на тисячу гривень.
Низинний Берегівський держлісгосп прикметний тим, що тут на тисячах гектарів зростає дуб – дороговартісна й віддавна цінна для меблевиків і будівельників деревина. Більше двох третин – старовікові насадження, тобто стиглі і пристигаючі ліси, яким від 80 до 130 років. Решта – молодий ліс.

Факт. Це підприємство займає площу 9042 гектари. До нього входять  чотири лісництва: Чизайське, Кідьошське, Берегуйфалівське і лісомисливське імені Маурера. (До речі, Маурер довго й успішно працював керівником лісгоспу до 1978 року і заслужив на те, що його іменем названо лісництво). Основна порода – дуб, до 80 відсотків; граб – до десяти, ясен – 5-6, інше – черешня, клен, явір, бук.

«Через 30 років буде дуже багато зрілого лісу», - каже директор лісгоспу Богдан Шойного (на знімку). Цікаво, що дуби, які тепер заготовляють, садив у кінці позаминулого століття його прапрадід. «Це досить символічно, - каже Шойного, - і зобов'язує мене і моїх підлеглих ще більше дбати, аби своїм  нащадкам ми залишили такими ж доглянутими діброви й усі ліси, якими нас нагородили наші предки!..» Тут біля річки Боржави в заповідному урочищі Атак ростуть дуби, яким понад 250 літ!.. У господарстві доглядають і за 120 головами диких лань, і за двома десятками благородних карпатських оленів та за іншою дичиною, облагороджують території – зокрема й біля дивовижного озера Вісімка (такої форми плесо), і ремонтують будівлі кожного лісництва, і «з кропиви» повитягали закинуту стару техніку та відновили. І все встигають. Секрет простий: зарплата в людей – достойна!..

Тож, спочатку ведемо розмову про підсумки минулого року. «Торік ми попрацювали добре, - каже директор Шойного. – Чистий прибуток склав п'ять мільйонів двісті вісімдесят п'ять тисяч гривень. Надходження – трохи більше, ніж сорок п'ять мільйонів. З них до бюджету сплачено 24 млн. 136 тис. грн. податків – більше половини!.. Вважаю, що у казну відраховується дуже багато... Варто би залишати більше на розвиток, інші потреби лісгоспу. Тоді в колективу був би більший стимул».

Далі - знову цифри. Якщо десять років тому лісгосп переказував казні 4,3 млн. грн., то вже позаторік – 43,4 млн. грн. Рівно в десять разів більше! 2018-го з 43,4 млн. грн. реалізації  державі сплачено трохи більше, ніж двадцять мільйонів. А торік, отже, понад 24,136 млн. грн.

Слід тут же відмітити, що бюджет не виділяє лісгоспу, як і всій лісовій галузі області, - ні копійки.

Тому обурює той факт, що лісгосп сплатив до бюджету з 5 млн. 285 тис. грн. торішнього чистого прибутку п'ятдесят відсотків, а 13 грудня вийшла урядова постанова, яка зобов'язує сплачувати вже 90 процентів! Тобто, що називається, «наздогнали»! Тепер лісгосп протягом першої половини нинішнього року повинен доплатити бюджету ще 2 млн. 237 тис. грн. Словом, казна забере цю чималу суму коштів, які слід іще заробити і які підприємство використало би на розвиток…

А як щодо зарплатні? – запитую.

За підсумками 2017 року, коли я з серпня почав працювати керівником, - продовжує Б. Шойного, - то середня зарплата сягнула 13371 грн., (а 2016-го – була лише 8527 грн.); позаторік – уже 16367, а минулоріч – 15328 грн.

Чому знизилася торік на тисячу сорок одну гривню, хоча прибутки зросли?

Усе прозоро й чесно: впорядковано положення про преміювання, - відповідає Богдан Андрійович. - І люди, котрі «халявили», не отримують додаткову винагороду. Весь колектив лісгоспу вирішив: зрівнялівки не буде!..

Словом, більше заробляє той, хто добре працює. Якщо майстер  лісу не допустив самовільних рубок, він отримує 35 процентів премії до платні; виконав завчасно роботу з садіння лісових культур, провів догляди за розсадником – ще стільки ж відсотків премії; заготовив більше дров з ділової деревини – також винагорода в 35 процентів. Разом у старанного виходить ще одна зарплата.

Але є немало таких, - додає директор, - котрі не досягають цих показників. Тож більше стимулюємо працівників лісової охорони.  

Оновлення – це завжди рух уперед

Богдан Шойного – керівник молодий, цілеспрямований і завзятий.   Він зумів за неповні три роки надати підприємству імпульс поступального розвитку. Тут підхід до справи системний. Тому у всьому лад. Проведено широкий комплекс будівельно-ремонтних робіт - протягом минулого року на ремонт і закупівлю нової техніки  виділили 2,5 млн. грн. І підсумок радує: оновлено контору лісгоспу і Чизайське лісництво та готельний комплекс біля нього – для послуг туристів; закінчено ремонт у лісництві імені Маурера. А у Берегуйфалівському лісництві розпочали оновлення: замінили дах, зміцнили стіни, звели огорожу, очистили земельну ділянку під розсадник. Збудували дорогу (поки що грунтову) біля села Макарєво. Правда, вже поточного року додадуть щебеневе покриття.

Біля контори лісгоспу реконструювали приміщення і в підсумку постає пристойний готельний комплекс на вісім ліжко-місць. Відремонтували гараж і їдальню: хочуть харчувати своїх працівників на місці - і людям приємно й дешево та смачно, і робочий час не витрачається марно на поїздки сюди-туди. Подбали також про ощадливе опалення. По-сучасному оновили котельню: якщо старий котел спалював півтора кубометра дров за добу, то новий – лише півкуба.

Директор дотримується такої думки: працівникам, аби робота спорилася, слід створити належні умови. Це аксіома. Бо коли робітник бачить, що про нього дбають, тоді й працює сумлінно. Ось до прикладу, завершили ремонт Кідьошського лісництва і передбачили приміщення для обігріву працівників, котрі зайняті на нижньому складі. А лісорубів забезпечили пересувними – на колесах – будиночками, в яких члени лісозаготівельних бригад можуть пообідати, погрітися й сховатися від снігу чи дощу.

Також закуплено нові бензопили, вісім мотоциклів для лісової охорони – по чотири торік і позаторік, іншу техніку. 

… Аби мандрівнику ще більше подобалося Закарпаття

У лісгоспі звели 11 рекреаційних пунктів для послуг мандрівників, яких на Закарпатті щороку більшає. Ці впорядковані й приємні відпочинкові зони розташовані біля села Гать. (Там пробурили свердловину – є чиста артезіанська вода; звели альтанку і дитячий майданчик). У селі Косино пункт розташований біля термальної води, Гарний він і біля Квасова і Берегуйфалу. А ще по два – поруч з будівлею лісгоспу та в селах Нижні і Верхні Ремети тощо. Біля цих об'єктів забирають небезпечні дерева, аби люди сміло ходили й безпечно відпочивали.

Впорядкували й пожежну водойму біля с. Кідьош, а також капітально відремонтували пожежну машину. Словом, працюють по-господарськи, дбаючи про розвиток лісгоспу і хороші умови для працівників та відпочинок для гостей Закарпаття.

Слухаючи бачення Б. Шойного майбутнього лісової галузі, складається враження, що якби всі посадовці, яким держава довірила берегти і доглядати «зелене золото» Карпат, працювали так сумлінно і дбайливо, як він і очолюваний ним колектив, то громадяни й суспільство лише б раділи…

Василь НИТКА, Берегівський район

 Фото автора.