На Закарпатті в селі Стужиця ростуть тисячолітні дуби (ФОТО)

Уявіть, як це – стояти під деревом, якому більше, ніж тисяча років? Найстаріші дуби України ростуть на Закарпатті. Щоби охопити руками їхні стовбури, знадобилось би кілька людей.


Стужиця – це село у Великоберезнянському районі Закарпатської області. Село було засноване на рубежі XVII століття. У 1631 тут проживали лише 29 родин. Зараз в селі живе близько тисячі осіб. Стужиця відома тим, що саме тут ростуть найстаріші дуби України. Це Дідо-дуб та Дуб Чемпіон.

Дідо-дуб має вік 1100—1200 років, обіймище його стовбура становить 9,1 метра, а висота більше, ніж 30 метрів. Вік Дуба Чемпіона науковці оцінюють у 1300 років. Він має обіймище стовбура 9,6 метра та висоту 30 метрів. У 2010 році Дуб Чемпіон став Національним деревом України, перемігши у всеукраїнському конкурсі. За віком стужівські дуби поступаються тільки маслиновому (більше 2 000 років) та фісташковому (1 700 років) деревам, що ростуть у Нікітському ботанічному саду у Криму.

Навколо Стужиці ростуть суцільні букові ліси. За легендами, перший жолудь могутнього дуба сюди занесли дикі вепри. За іншим переказом, один селянин посадив дерево в пам’ять про своїх сусідів, які померли під час епідемії чуми. Також розповідають, що колись під дубом збиралися розбійники і ділили награбоване добро.

* * *

Біля Дуба Чемпіона облаштовані альтанки та видові майданчики, є інформаційні стенди, поруч – невеличка церква та джерело мінеральної води. Всі охочі можуть самотужки перевірити, скільки людей зможуть охопити стовбури тисячолітніх дубів.

На північний захід від села розташована гора Кременець, вершина якої лежить на стику кордонів трьох держав: України, Польщі та Словаччини.

Окрім того, неподалік села є кілька мінеральних джерел. Мінеральні джерела у Стужиці переважно не обладнані, тому треба шукати струмок, що б’є з-під каменю. Головне джерело знаходиться у 2,5 км від дороги за селом. Йти треба червоним маркованим маршрутом, що починається біля мосту через Папоротний потік, який впадає у річку Стужичанку.

Це частина туристичного маршруту до урочища «Чорні млаки». В цьому місці 1866 році впав один з уламків «княгинянського метеориту». Він важив 280 кг. Згодом уламок продали до Імператорського музею у Відні, де він є зараз.