На Закарпатті жителі с.Нове Давидково заробляють ...на хріні! (Фото)

За Радянського Союзу закарпатський хрін возили навіть до Москви.

Найбільші заробітки – напередодні Великодня, адже жоден пасхальний кошик не обходиться без баночки з хріном. Закарпатський хрін раніше возили навіть до Москви. Нині у “хріновому” селі планують звести переробний завод.

Жителів Нового Давидкова, позаочі називають“ хріняшами”, селяни роками бізнесують на пекучому бур’яні. Сестри Люба Луца та Олена Фізер щоосені заготовляють кілька тон хрону. Приправу продають на центральному ринку в Мукачеві, повідомляє кореспондент UA-Reporter.com.

“У нашому селі хрін росте на кожному городі, - пані Люба виймає з сітки корінці, розкладає по кучках. – У селі його скуповують оптовики, та в них ціни значно дешевші за ринкові. А я не кваплюся: восени прикопала на городі трішки хрону. До Різдва спродала майже 700 кілограмів, ще півтонни піде й до Великодня”.

Невеличкий корінець хрону коштує 2-3 гривні, завтовшки з 5 сантиметрів – від 8 до 12. Та найвигідніше продавати тертий хрін у 200-грамових баночках -- виходить вдвічі дорожче. Утім щодня ціна росте, а за кілька діб до свята – підскочить втричі. Копають хрін лише штиковою лопатою, бо механічні засоби шкодить корінню. Якщо пощастить за день можна заготовити й 10 мішків хрону, в кожному по 40 кілограмів.

“Заготівля хрону – бізнес сезонний, починається влітку, після того, як рослина відцвіте й триває аж до осені. Та найбільший попит на хрін передодні свят, -- каже пані Олена. – Тоді й ціна може підстрибнути вдвічі. Якщо замовляють велику партію, хрін копають цілою родиною, за день набереться й кілька тонн. Оптовики платять за кілограм від 50 копійок до однієї гривні, в залежності від товщини кореня, але це дуже мало”.

Цінують хрін не лише як смакову приправу. Він поліпшує апетит, допомагає перетравлювати білкову їжу та сприяє виведенню холестерину, запобігаючи склерозу. Рятує пекучій корінець й від гіпертонії, набряків на ногах, подагри, радикуліту, ревматизму, гнійних ран та навіть раку шкіри. Нині, щоб продати товар, потрібно його розрекламувати. Дві пенсіонерки довго торгуються, тоді кмітлива селянка дає слушну пораду.

“Літнім людям хрін необхідно завжди мати під рукою. Усі скаржаться на якість питної води у місті. Та якщо в трилітрову банку з водою кинути один-два корінці хрону, вона довго зберігається свіжою та ще й сприяє виведенню з організму надлишків рідини та солей сечової кислоти, -- розповідає. -- Пані, “хрінова” водичка зробить рухливішими ваші суглоби і додасть молодості”.

За день на ринку жінки продали біля 100 корінців хрону, та селяни пригадують як у 1970 – 1976 роках возили його великими партіями по цілій державі. Про закарпатське село дізналися навіть у Москві.

“Вантажили мішки з хроном у потяг, за дві доби – спродавали усе оптом у Москві і гайда додому, -- розповідає місцевий підприємець пан Василь. -- Особливого догляду в дорозі хрін не потребує. Хіба що, перед тим як скласти до вагону, змочували мішки, щоб корінь не посох. На виручені гроші деякі ґазди побудували хати. Та нині за кордон возити хрін одна морока. Прибутки “з’їдають” транспортні та митні витрати, а покупці місяцями не перераховують гроші”.
Переробні підприємства, які на промисловій основі продукують пікантні приправи, щороку скуповують сотні тон пекучого кореня.

“Раніше за сезон у селі заготовлювали по 900 тон хрону, -- каже сільський голова Нового Давидкова Степан Кунак, -- нині добре, якщо за рік селяни продадуть 10 тон. Площі хрону різко зменшилися після паводку 1998 року. Навесні розпочнемо культивувати хрін, як це роблять у сусідній Польщі та Угорщині”.

Оскільки найбільші заробітки на підприємствах замкненого кола, у планах сільського війта – запустити завод по переробці хрону.