На замітку мешканцям Закарпаття! Від нового трудового законодавства добра не очікуйте!

У парламенті вже зареєстровані законопроекти, в яких є тривожні нововведення щодо процесу звільнення.

Зокрема, можна буде звільняти співробітника з формулюванням «у зв'язку з втратою довіри», тобто за бажанням роботодавця. Але це ще не все. Зокрема, пропонується формулювання «за відсутність на роботі протягом робочого дня без поважної причини». Експерти вважають, що така норма дозволить роботодавцям звільнити співробітника мало не за п'ятихвилинне запізнення.

«Звільнення загрожує за невиконання розпоряджень, що не входять в трудові обов'язки»

Детальніше про нововведення трудового законодавства, які планується затвердити вже найближчим часом, «ФАКТАМ» розповів юрист Центру соціальних і трудових досліджень Віталій Дудін.

- А що, зараз в законодавстві немає норми, що дозволяє звільняти за відсутність на роботі?

- За прогули можна звільняти і зараз. Три години відсутності - достатня підстава для звільнення за прогул. Якщо людину попросили надати пояснювальну записку про причини відсутності, а він цього не зробив, його можна звільнити в той же день. Бувають і такі випадки.

- Тоді в чому новизна?

- У запропонованій формулюванні виключені слова про три години. Можливо, автори законопроекту № 2584 хотіли поліпшити становище працівників і мали на увазі відсутність протягом усього робочого дня (саме таким чином сформульовані підстави для звільнення, наприклад, в Латвії - мова йде про відсутність цілий день). Чи не три години, а, припустимо, вісім годин. Але через некоректну юридичного формулювання норма читається, як привід звільнити кого завгодно навіть за п'ятихвилинне відсутність на роботі. Я вірю в позитивні наміри авторів законопроекту, але в даному випадку положення сформулювали некоректно, що може призвести якщо не до зловживань, то до непорозумінь.

- Тобто норму можна трактувати двояко?

- Так, і це може породити конфлікти. Уточню, що і нинішній КЗпП неідеальний. Такої підстави для звільнення, як відсутність на роботі три години без причини, немає в країнах ЄС. У Болгарії, наприклад, співробітник повинен прогуляти два дні поспіль, щоб у роботодавця з'явився вагомий привід для його звільнення. А в Фінляндії чоловік підлягає звільненню, якщо не виходить на роботу сім днів і не сповіщає роботодавця про поважні причини відсутності. Розумієте, наскільки там трудоправовой норми лояльні по відношенню до працівника?

А ось наша норма про три години успадкована ще від радянських часів, і вона, в принципі, роботодавцям дуже вигідна. Особливо в моменти, коли не до кінця було погоджено питання про місце виконання роботи. Наприклад, журналіст думав, що може писати статті будинки, але це не було обумовлено в трудовому договорі, і роботодавець має право скласти акт про його відсутність на роботі.

- Чи правда, що новими законопроектами передбачена можливість звільняти за невиконання розпоряджень роботодавця, навіть якщо це не входить до трудових обов'язків працівника. Дійсно є така норма?

- Є, ви абсолютно праві. Зокрема, в законопроекті № 2584, що вносить правки до чинного КЗпП, ця норма сформульована таким чином, що окремо згадуються порушення трудового договору та невиконання розпоряджень роботодавця. З формулювання випливає, що це два самостійних умови для звільнення. При цьому не обов'язково, щоб таке розпорядження було пов'язано з трудовими обов'язками. Це, звичайно, суперечить основоположним принципам трудового права. Ясно, що всі обов'язки, які виконує співробітник, повинні виникати з його трудової функції, хоча прямо це в проекті не прописано.

- Значить, і ця норма трактується двояко, що дозволить роботодавцю приймати рішення на свій розсуд, правильно?

- Так, порушується принцип правової визначеності.

- Виходить, що роботодавець зможе дати розпорядження, яке не входить в обов'язки співробітника, і за його невиконання звільнити?

- Так. Звичайно, на думку авторів ініціативи, співробітник може в суді доводити, що виконання розпорядження не було пов'язано з його трудовими обов'язками.

Сьогодні, я уточню, обов'язки працівника викладені в трудовому договорі і часто конкретизуються в правилах внутрішнього трудового розпорядку. Ці правила затверджуються трудовим колективом. «Впихнути» туди можна навіть такі речі, як, наприклад, заборона на перегляд сайтів, що не відносяться до роботи, під час трудової діяльності. Якщо така норма була закріплена і на це є згода трудового колективу, то за недотримання цієї умови, тобто за перегляд сторонніх сайтів, можна звільняти.

Розпорядження роботодавця, за логікою, має базуватися суто на положеннях трудового договору. Наприклад, беруть людину на посаду кухаря, відповідно, розпорядження може стосуватися виконання якихось функцій, пов'язаних з цією посадою. Наприклад, в такий-то день кухар повинен приготувати певну страву. А не, припустимо, написати комп'ютерну програму. Тому, так, якщо така норма буде прийнята, виникнуть трудові спори.

«Поширення інформації в інтернеті прирівняють до розголошення комерційної таємниці»

- До речі, ще збираються звільняти за розголошення комерційної таємниці, - продовжує юрист.

- Що ховається під формулюванням «комерційна таємниця» і що можна мати на увазі під її розголошенням?

- На сьогоднішній день існує перелік відомостей, які не уявляють комерційної таємниці. Визначено ці відомості декретом Кабінету міністрів від 1993 року. Там написано, що комерційною таємницею точно не може бути розмір заробітної плати, інформація про недотримання безпечних умов праці і так далі. Але все те, що чітко не вказано в цьому декреті, роботодавці намагаються захистити комерційною таємницею.

Зараз за розголошення комерційної таємниці можна винести догану, але відразу звільнити не можна. Розголошення конфіденційної інформації розцінюється як невиконання трудових обов'язків. Тому на практиці оголошується догана, потім ще раз догану і тільки на третій раз відбувається звільнення. Тобто, щоб бути звільненим, потрібно як мінімум кілька разів розголосити комерційну таємницю будь-яким чином, наприклад, написати в Facebook. Сьогодні за це теж «пресують», але процедура набагато більш демократична.

А за новим законодавством пропонується відразу звільняти людину за пост в Facebook, в якому розміщений певний документ або знято відео виробничих приміщень. І зараз на підприємствах, і не тільки промислових, коли відбуваються порушення в частині охорони праці, співробітники це знімають на відео і викладають в інтернет. А потім до працівників висувають претензії матеріального плану і намагаються залучити їх до відповідальності за розголошення комерційної таємниці. На думку адміністрації, все те, що відбувається на території підприємства, - це нібито технологія виробництва, яка охоплюється поняттям «комерційна таємниця». І в разі посилення норми про порушення співробітниками комерційної таємниці можливі зловживання.

Ще одним важливим пропонованим нововведенням в чинне законодавство про працю є зміна взаємовідносин з профспілками в процесі звільнення, - зазначив Віталій Дудін.

Варто нагадати, що багато змін в умовах праці наших громадян вже затверджені і незабаром вступлять в силу. Зокрема, з нинішнього року українців чекає збільшення обов'язкового трудового стажу для виходу на пенсію.