Народні прикмети на 18 грудня – день Сави

Як правило, саме на Саву мороз посилюється. З будинку старалися не виходити без особливої потреби, оскільки велика була ймовірність заблукати і замерзнути. У народі дуже були поширені вірування, пов’язані з особистістю Морозу – високого діда з сивою бородою, який саме зараз ходить по вулицях і дихає на скла будинків, із-за чого на них утворюються візерунки.

Якщо Мороз ногою топне, той ліс зашумить, а якщо закричить, то сніг піде. Саме тому зустріч з ним була небезпечною – Мороз міг убити людину. Селяни 18 грудня намагалися також лягти спати раніше, щоб заощадити скіпки. Взагалі ж, казали, що день став довшим, але насправді, ефект такий створювався з-за того, що яскравий сніг чудово відображав світло (що ж, прикмети не завжди достовірні). Так що, жінки вранці сідали до вікна прясти – для цього були всі умови.

У церкві 18 грудня вшановується пам’ять святого Сави, який жив приблизно в V столітті на території Каппадокії. Сава народився в сім’ї благочестивих християн і в 8 років відправився вивчати Слово Боже в монастир святої Флавианы. Там він швидко засвоїв грамоту і став справжнім християнином. Батьки дуже просили Саву повернутися до мирського життя, але він своє призначення бачив у служінні Богу. Не дивно, що Сава вирішує прийняти чернечий постриг. 10 років він провів у монастирі, де постійно молився й постився.

Через 3 роки він приймає рішення затвориться в печері, де пробув 5 років. За життям ченця постійно стежив преподобний Євфимій, наставлявший Саву в його християнських чеснотах. Після того, як Євфимія помер, Сава вирішив оселитися неподалік від обителі Герасима Йорданського. Дуже скоро до Саві починають приходити учні, в результаті чого утворюється Велика Лавра. Далі ченці отримали знак згори про те, щоб влаштувати усередині печери церкву. Згодом Сава заснував ще кілька обителей. Говорили, що своїми молитвами він міг робити дива, володів даром зцілення хворих і уражених бісами.