Про Афганську війну студенти УжНУ знають із перших вуст!

Відповідно до Указу Президента України від 2004 року 1 жовтня Україна відзначає День ветерана. Пам’тає про це й Ужгородський національний університет.

Нещодавно на кафедру суспільних наук вишу завітав учасник бойових дій в Афганістані, кавалер ордена «Червона Зірка» Сергій Слободянюк. Нині він згадував ті часи в розмові зі студентами. Ця людина переконана: «12 місяців на війні — це 50 років життя». Мав батька-військового, а дід пройшов Велику Вітчизняну війну. Сам також потрапив у м’ясорубку на два роки. Сергій Миколайович поповнив ряди новобранців попри те, що міг відмовитись, адже на той час уже мав доньку.

Основною проблемою тих, хто йде на фронт, вважає психологічну непідготовленість. А особи, котрі повертаються звідти, мають постафганський синдром: «Повірте, це вже не ті люди, які були раніше. У них змінюється спосіб життя та психологічний стан!».

Сергій Слободянюк розповідав історію в сучасному її розумінні: згадував про кошти, витрачені на війну (це значно підірвало економіку СРСР), помилки радянських ідеологів, тодішнє життя Ісламської Республіки Афганістан. Звернув увагу на те, що найжахливіше було, коли люди дізнавалися про загибель своїх рідних: «Приходили цинкові гроби. Нерідко вони були закриті, так що близькі не могли бути впевнені, хто ж насправді там лежить». Всього у війні радянська армія втратила близько чотирнадцяти з половиною тисяч осіб. Також багато пропали безвісти.

Наш гість мав важке поранення. Довго лікувався, аби покращити стан здоров’я. Пам’ятає, що коли у лютому 1987 року повернувся додому, дуже здивувався - тогочасні органи влади всіх переконували : в Афганістані ніякі бойові дії не відбуваються! Тому ветерани почали об’єднуватися в товариства, щоб домогтися пільг від держави. Прагнули визнання та поваги до себе!

Слід зауважити, протягом бесіди спудеї, а також заступник декана факультету суспільних наук УжНУ Володимир Гиря активно долучалися до розмови, задавали питання й цікавилися долею гостя. Четвертокурсниця Галина Фенинець від імені студентів подякувала Сергію Миколайовичу за змістовну розповідь про події, які сучасникам відомі лише з посібників.

Найголовніше, що хочеться побажати ветаранові, - здоров’я! І завжди мирного неба над головою!
Андріана Кофель,
для Медіацентру УжНУ