Що впливає на раціональне використання земель пайового фонду на Закарпатті?

Які заходи вживаються щодо завершення робіт з оформлення права власності на земельні ділянки взамін сертифікатів на право на земельну частку, обговорювали на сьогоднішній розширеній нараді під головуванням голови Закарпатської ОДА Василя Губаля із обласними представниками Держземагенства, РДА та МВК.

У своєму вступному слові перший заступник начальника головного управління Держземагенства у Закарпатській області Володимир Токар розповів, що із 1275,3 тис. га земельного фонду краю 470,2 тис. га займають землі сільськогосподарського призначення, до числа яких входять 451,6 тис. га сільгоспугідь, 199,8 тис. га з яких – рілля. За словами посадовця, на одного закарпатця припадає частка сільськогосподарських угідь – 0,361 га, ріллі відповідно – 0,15 га.
Разом з тим, площа розпайованих с/г угідь на території Закарпаття становить 169,345 тис. гектарів, що становить 37,5% сільгоспугідь області. Станом на 29.03.2013 власникам земельних паїв оформлено 111,931 тис. державних актів.
Власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) стали 122,3 тис. громадян, з них 121,9 тис. осіб отримали сертифікати на земельну частку (пай). Кількість невитребуваних сертифікатів становить 300 шт. Оформлено 111,931 тис. державних актів на право власності на земельну ділянку. Вручено 99,6 тис. державних актів. Роботи із заміни сертифікатів на земельну частку ще не завершені, зауважив посадовець.
При розробці проектів землеустрою із заміни сертифікатів на земельні частки (паї) передбачено виділення в натурі земельних ділянок у кількості від 1 до 6 на один сертифікат. В переважній більшості державні акти видані громадянам в основному на ріллю та багаторічні насадження та не виготовлені на кормові угіддя. Практично завершено паювання на території Берегівського, Великоберезнянського, Воловецького, Свалявського та Ужгородського району (крім Худлівської сільської ради).
Серед причини, що стримують завершення паювання та впливають на раціональне використання земель пайового фонду в Закарпатській області, чиновник назвав:
- неспроможність громадян профінансувати виконання робіт по виготовленню правовстановлюючих документів на земельну частку (пай);
- втрата субсидій громадянами в гірській місцевості;
- довготривала процедура переоформлення права на спадщину, в тому числі і особливість Закарпаття (в зв’язку з тим, що спадкоємці тривалий час знаходяться на заробітках).
- відсутність в повному обсязі проектів організації території земельних часток (паїв);
- проекти організації території земельних часток (паїв) виконані в умовній системі координат;
- відсутність геодезичної зйомки;
- нотаріально непереформлене право на спадщину;
- складна процедура реєстрації договорів оренди земельних часток паїв.
За словами Володимира Токаря, основна частина виданих держаних актів оформлена до 2003 року, тобто на старих державних актах, які виготовлені в умовній системі координат без формування обмінних файлів. Тому, для укладання договору оренди на земельну частку (пай) необхідно виготовляти технічну документацію по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на кожну земельну ділянку окремо. Це тягне за собою значні фінансові затрати кожного громадянина. Тому, договори оренди не укладаються, або укладаються дуже повільно.
Аби раціональніше використовувати землі пайового фонду області, посадовець звернувся до представників РДА та МВК розробити покроковий план заходів щодо завершення паювання по кожній сільській раді окремо спільно з органами Держземагентства та АПК.

Управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА