Степан Деркач: На Закарпатті є всі умови для розвитку туристичного бізнесу

Закарпатська область має унікальні природні ресурси, багатий історичними пам’ятками архітектури, які несуть у собі відбиток європейських культур, цікавий оригінальними звичаями. У нас добрий, чемний, внутрішньо багатий, освічений, особливий народ.

Але, на жаль, поки що не можемо в повній мірі скористатися цими дарами та перетворити наш «райський куточок» в туристичний центр Європи.
Багато хто має стереотип, і це вже є непогано, що Закарпаття підходить лише для зимового відпочинку. Але, насправді, влітку… нескінченні ліси, прохолодні та заманливі гірські річки, зачаровуючі водоспади, величні гори, прозорі озера, чисте повітря, романтичні та, лякаючі своєю небезпечністю, недосліджені та незвідані маршрути - це багато не повний перелік того, що можна побачити та відчути відвідавши наш рідний край.
Мало хто знає, що 4/5 території Закарпаття займають гори, при чому, тут знаходиться найвища вершина України - Говерла. Практично половина території області вкрита лісами. В Закарпатті 152 річки, 137 озер, зокрема озеро Синевір - одно з семи природних чудес України; 415 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі Карпатський заповідник і природний національний парк Синевир, Долина нарцисів тощо. Крім того, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області повідомило, що планується створити ще три природно-заповідних об’єкти: лісовий заказник місцевого значення „Тополина" на околиці с. Солочин Свалявського району, тимчасовий ентомологічний заказник „Жорнина" на площі у Мукачівському районі терміном на 15 років, ботанічну пам'ятку природи „Ясен Масарика" у м. Ужгороді.
Думаю, цього предостатньо, щоб насолоджуватися відпочинком саме у нас.
Це все добре та оптимістично, але ж ми маємо багато чого вирішити, щоб стати туристично привабливими та конкурентоспроможними. Зрозуміло, що проблем багато: по-перше, відсутнє вдале грамотне управління туристичним процесом. Як вдало зазначив Йосип Тропої, директор Центру українсько-угорського регіонального розвитку, ефективний розвиток туризму полягає у співпраці усіх суб’єктів туристичної сфери, створенні ефективної системи управління. Це не просто слова, так створювалось майже 500 подібних проектів у світі. В Європі вже давно перейшли на подібне управління туризмом. Отже, як це працює доступно пояснив Тропої: на базі туристично-інформаційного центру у громадську організацію об’єднуються основні суб’єкти туризму - приватні підприємці, товариства, екскурсоводи, громади, села, де активним є сільський туризм, різні спілки тощо. Вони ефективно та злагоджено співпрацюють. Щоправда, в більшості країн туристична галузь має державну фінансову підтримку. Це вже інша тема, але для прикладу наведу, що Міністерство туризму Туреччини спільно з представниками туристичного бізнесу запустило новий проект. В цілому в розвиток туризму в Туреччині вкладено 320 мільйонів доларів. Завдяки масштабній рекламній кампанії (до речі, ми маємо брак досвіду у цій сфері) до 2012 року дохід від туризму в Туреччині планується збільшити до 50 мільярдів доларів, а потік туристів до 60 мільйонів чоловік. Ось нам приклад Туреччини, яка майже ні з чого, завдяки розумній політиці та вірному виділенню фінансів урядом, за дуже короткий час перетворилась чи не на саму привабливу та доступну для європейців країну для відпочинку. Багато країн світу визначили туризм, як значну статтю дохідної частини бюджету. Але в цих країнах ретельно продумані програми розвитку цієї галузі і вона, до речі, підтримана державою як фінансово, так і законодавчо.
Але брак фінансування не єдина перешкода для розвитку туризму в нашому краї, та що тут казати, нашої держави в цілому. Проблемою є відсутність реклами та позитивного туристичного бренду України. Також на сьогоднішній день українські туристичні компанії не хочуть працювати з Україною. Дешевше та рентабельніше співпрацювати з вже відомими, «розкрученими» країнами-курортами, в яких на державному рівні забезпечені всі умови для розвитку цього напрямку. Недостатня розвиненість інфраструктури, низький рівень сервісу та обслуговування, часто-густо, невідповідність співвідношення якість-ціна, відсутність кадрової політики, елементарне незнання мови. Освіта персоналу – це важливий фактор для конкурентоспроможності в сфері туризму. Незначний обсяг вкладання інвестицій. Незадовільний стан автомобільних доріг, черги на кордонах, корупція… Держава з цим всім бореться, але бажано провадити роботу в цьому напрямку швидше та ефективніше. Зараз дуже слушний час для того, щоб заявити про себе на цьому ринку. В Європі криза, наприклад, ми зараз спостерігаємо незадоволеність туристів відпочинком в Греції; в Єгипті постійні політичні суперечки – може саме зараз час вийти Україні з туристичної тіні. Варто розуміти, що туризм – це «золота жила» для нас. Це додаткові робочі місця, кошти на розвиток краю. До того ж, туризм це не окреме царство, він стимулює розвиток багатьох галузей: сільського господарства, будівництва, житло¬во-комунального господарства, транспорту, виробництва товарів народного споживання, торгівлю, культуру та багато інших. Від ефективного функціонуван¬ня туризму безпосередньо залежить життєдіяльність понад 40 галузей економіки та задіяно близько 15% населення України. За даними Всесвітньої Туристичної Організації, у понад 40 державах світу туризм став основним джерелом наповнення бюджету, а у 70 країнах – однією з трьох основних статей. До речі, сьогодні туристична галузь в Україні є лише п’ятою за значенням складовою поповнення бюджету
В світі існує декілька видів туризму. Спробую їх відзначити в порядку пріоритетності для нашого краю, а в наступних статтях розкрию сутність та переваги кожного з них.
Сільський зелений туризм. Цей вид туризму розглядається як альтернатива сільському господарству за розмірами отриманих прибутків. Пригодницький туризм. Маємо багато недосліджених, «диких» місць для цього. Екологічний туризм, культурно-пізнавальний туризм, тематичний туризм. Окремо хочу зупинитися на «медичному туризмі». Теоретично, ми маємо всі умови для розвитку цього перспективного напряму. Кращі спеціалісти та природні умови, справа залишається, знов ж таки, за фінансовим та законодавчим забезпеченням цього виду туризму.
Отже, туризм увійшов до числа першочергових потреб людини. За прогнозами Всесвітньої Туристичної Організації, у XXI столітті очікується туристичний бум: кількість подорожуючих у світі до 2020 року зросте до 1,6 млрд. чоловік за рік, що означає збільшення туристичних прибуттів у 2,4 рази порівняно з 2000 роком. До речі, за підрахунками, у 2001 році за кількістю прибувших іноземних туристів Україна займала 22 місце у світі (5,8 млн. осіб, що становить близько 1 % від світових туристичних прибуттів). Прогноз на 2020 рік - 15,0 млн. осіб. Нажаль, за прогнозом найбільш популярних туристичних напрямів до 2020 року України серед лідерів немає. Перші місця посіли такі країни, як Китай, США, Франція, Іспанія, Гонконг, Італія, Великобританія, Мексика, Росія та Чехія.
Але, це не вирок, це лише сигнал для нас. Все в наших руках! Природа надала нам усі умови, залишилось згуртуватися та кожному робити те, що він може зробити для нашого краю для подальшого розквіту та поліпшення умов проживання наших дітей. Я, в свою чергу, як депутат обласної ради, зроблю все можливе для того, щоб ми не почувалися викинутими на узбіччя туристичної галузі.

Степан ДЕРКАЧ,
депутат Закарпатської обласної ради
від Партії регіонів