Сумнівна реставрація синагоги в Ужгороді: За яким проектом відновлять пам’ятку архітектури (ФОТО)

Пам’ятка архітектури місцевого значення, будівля Закарпатської обласної філармонії, як відомо ужгородцям, нині перебуває у вкрай поганому стані й дуже  потребує ремонту. Коли влітку минулого року Закарпатська ОДА повідомила про те, що будівлю філармонії та ужгородський замок запропонують до переліку програми «Велике будівництво» у сфері культури, ця новина була сприйнята місцевою спільнотою позитивно і з полегшенням. Однак тепер виявилося, що проєкт, пропонований до іншої програми – «Велика реставрація», не такий райдужний, як здавалося на перший погляд. 
У лютому 2021 року на розгляд консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Закарпатській ОДА був поданий проєкт коригування проєктно-кошторисної документації ремонту будівлі філармонії. Відділ капітального будівництва Закарпатської ОДА, як замовник робіт, просив членів ради підтримати проєкт, аби кошторис могли відкоригувати і подати для участі у програмі «Велика реставрація». Всього на ремонт будівлі колишньої синагоги - нинішньої філармонії заклали більше 43 мільйонів гривень. За ці гроші планують відремонтувати дах і фасад будівлі з відновленням втрачених елементів. Зволікати не можна, адже не подавши вчасно усієї документації, ризикуємо втратити можливість участі у проєкті «Велика реставрація».
Однак члени консультативної ради голосувати не поспішали: можливість, звісно, хороша, і будівля філармонії на неї вже давно чекає, але треба ознайомитися із тим, які саме роботи будуть проводити і яким чином планують відновлювати втрачені елементи. Якщо ви колись бачили на старих листівках, як виглядала зведена у 1904 році синагога до кінця Другої світової війни, то можете уявити, про яку кількість втрачених елементів може йтися. Чи планують відкрити скляний купол будівлі, чи відновлять черепичний дах із візерунком, що робитимуть із тими елементами фасаду, які під час попередніх ремонтів нефахово замінили бетонними копіями – запитань у членів консультативної ради було чимало. Вони попросили тиждень на вивчення документації, а після цього збиралися ще двічі, аби обговорити усі зауваження.
Виявилося, що пропонований проєкт був розроблений ще у 1990-х роках, і з тих пір лише доопрацьовувався. Серйозних історичних досліджень, на підставі яких можна було би скласти перелік втрачених елементів, їхніх матеріалів та розташування, не проводилося. Тож правильно було би розпочати нове дослідження – вважали деякі члени консультативної ради. Звісно, воно потребує часу, тож говорити про виділення цьогоріч грошей із проєкту «Велика реставрація» навіть не варто. Та чи може філармонія чекати ще – питання риторичне, бо всім і так зрозуміло – вона потребує ремонту вже сьогодні. Тож перед членами консультативної ради постало дуже непросте рішення: проголосувати за сумнівну реставрацію чи відмовити і почати нове історичне дослідження, затягнувши тим самим ремонт на невизначений час.
Аби читачі зрозуміли, що саме ми називаємо сумнівною реставрацією, пропонуємо поглянути на зауваження до проєкту, розроблені членом консультативної ради Ліною Дегтярьовою та дослідником історії архітектури Ужгорода Олегом Олашиним. Дослідники виявили, що первісно дах колишньої синагоги був вкритий керамічною глазурованою черепицею, яка утворювала геометричний візерунок, що добре проглядається на багатьох старих листівках і фотографіях. Натомість у нинішньому проєкті пропонують покрити дах міддю, не характерною для будівель в історичному центрі Ужгорода.
Верхівка даху синагоги колись була прозорою, скляною, прикрашеною вітражами відомого майстра Мікши Рота. Відновлювати цей втрачений елемент теж за проєктом не будуть. Під час обговорення проєктанти чесно зізналися, що про відновлення повної автентичності даху навіть не йдеться: не розглядалася можливість ані відкриття скляної верхівки, ані покриття черепицею, яку можуть не витримати конструкції даху.
Серед зауважень дослідників було і покриття сусальним золотом шпилів філармонії, і те, що ті шпилі взагалі не відповідають історичним взірцям – як і металеве оздоблення покрівлі, і вигляд декоративних ваз на даху. Це все – лише частина зауважень, проєкт з точки зору реставрації виявився таким «сирим» і недопрацьованим, що назвати його повноцінною реставрацією язик не повертається.
Члени консультативної ради пропонували розробникам розділити проєкт на кілька етапів, почавши з найнеобхідніших протиаварійних робіт на дахових конструкціях, а тим часом напрацювати і відкоригувати частину, яка стосується декоративного оздоблення даху і фасадів. Однак виявилося, що розділяти проєкт не можна, треба було або погодити, або відмовити у погодженні повністю. Зрештою результати голосування були такими: 7 членів консультативної ради проголосували «за», 2 – «проти», 3 утримались, тобто проєкт подадуть на «Велику реставрацію» саме у такому вигляді. Аби заспокоїти членів ради, Департамент культури Закарпатської ОДА пообіцяв створити робочу групу, яка наглядатиме за ходом ремонтно-реставраційних робіт і в процесі рекомендуватиме деякі зміни до проєкту, аби наблизити вигляд відновлюваних елементів до оригіналу.
Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»

Втрачений Ужгород, де бував останній угорський король та імператор Австро-Угорщини Карой І (ФОТО)