Святий Миколай приніс ужгородським школярам добро і щастя (ФОТО)

Марія Грицищук: «Я знаю, що празник Святого Миколая Чудотворця не тільки тішить малечу, але й радує дорослих. Дорослі в душі та серці теж є дітьми й вони також радіють добру, щастю, подарункам, покровительству Святого Миколая».

19 грудня, в Ужгородській спеціалізованій ЗОШ I-III ступенів №3 та Ужгородській спеціалізованій ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 із словацькою та українською мовами навчання та поглибленим вивченням іноземних мов, відбулося чудове, світле та радісне свято. Навчальні заклади приймали закарпатських 450 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей із багатодітних малозабезпечених сімей, які були запрошені в Ужгород на урочисте запалення вогників головної новорічної ялинки Закарпаття.
За словами керівника їдалень ЗОШ I-III ступенів №3 і №4, Марії Михайлівни Грицищук, нинішніми гостями були дітки із Ужгородського, Хустського, Свалявського, Мукачівського, Берегівського, Рахівського, Виноградівського, Іршавського, Перечинського, Міжгірського районів.
Ось як описала Марія Михайлівна «кухарське чудо», що було створене для дітей-гостей нею та її вправним колективом кухарок:
– Вважаю, що це для нас велика честь прийняти закарпатських малюків у День св. Миколая та перед тим, як запалять новорічні вогники на головній ялинці області. Усіх приїхавших на свято дітей ми нагодували смачним домашнім обідом, який я приготувала разом із своїм колективом вправних кухарок. Адже День святого Миколая – велике та чудове свято. Тому й для маленьких гостей нашого міста хотілося створити чудо. А так як ми досвідчені кухарі, то й диво наше було кулінарним. Меню святкового столу складалося із таких компонентів, як бульйон із фрикадельками, який ми приготували із м’яса домашньої куриці та домашньої лапші, картопляне пюре із відбивною, салат асорті овочевий, хліб та гарячий чай із лимоном. Родзинкою нашого святкового кулінарного шедевру, цьогоріч став «Мамин домашній кіфлик». Ми його спекли для діточок-гостей власноруч у нашій їдальні. Цей спечений домашній кіфлик був наповнений горіховою начинкою та повидлом із айви. Смачно пообідавши, дітки отримали гостинці від св. Миколая.
Я знаю, що празник Святого Миколая Чудотворця не тільки тішить малечу, але й радує дорослих. Дорослі в душі та серці теж є дітьми й вони також радіють добру, щастю, подарункам, покровительству Святого Миколая. Ми усі чекаємо празник Святого Миколая Чудотворця, бо у це велике свято мають збуватися мрії дітей і дорослих людей.
Спостерігаючи за дітками, які до нас приїжджають із різних куточків краю уже не перший рік, а це діти сироти, це діти, які не мають належної опіки батьків, я би хотіла побажати їм, щоб кожний малюк не тільки на свято Св. Миколая отримував подарунки й був оточений увагою дорослих, але й щоб діти жили у достатках, мали родини, хороше харчування, турботу рідних і щоб вони вірили, бачили та знали, що в них буде хороше майбутнє.
На сьогодні дітьми-сиротами і дітьми, позбавлених батьківського піклування, опікується держава, і тому нехай із Господнім благословенням у подальшому в нашій державі буде менше, а ще краще, щоб зовсім не було, сирітства.
Хочу додати до вищесказаного, що я співпрацюю також із дирекцією шкіл та батьками наших учнів. І тому, маючи нині нагоду, хочу привітати із празником Святого Миколая весь освітянський колектив Ужгорода та краю, зокрема й дирекцію та педагогічний колектив Ужгородських ЗОШ №3 та №4, а також щиро подякувати за співпрацю та велику довіру начальнику департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської облдержадміністрації Маріанні Іванівній Кляп та її заступнику Ганні Іванівній Собковій за честь, повагу, взаємопорозуміння і довіру у співпраці та у даній мені можливості прийняти участь у такому заході.
Також хочу привітати усіх людей нашої планети із наступаючими Різдвяно-новорічними святами. Бажаю вам, насамперед, міцного здоров’я, щастя, достатку, миру, благодаті, здійснення добрих задумів та мрій, злагоди, взаємопорозуміння, Божої ласки, любові та Господнього благословення. Також, бажаю, щоб ніхто й ніколи не вагався у Божій благодаті, не чекав, що наступить кінець світу й нічого у нас не буде. У нас усе буде добре. У серці людини мають жити віра, надія, любов та доброта.
Маючи зараз можливість, хочу щиро подякувати керівництву Ужгорода та керівництву Управління освіти Ужгородської міської ради за співпрацю, взаємопорозуміння та сприяння у проведенні різних урочистостей, які проходять у нашому місті.
На завершення додам, що я, щиросердечно вдячна за добру, хорошу роботу своєму колективу кухарок, який сьогодні доклав чимало зусиль для того, щоб свято вдалося на славу. Я бажаю їм усім міцного здоровя, щастя, любові, добробуту, плідної співпраці й усіх світлих, земних благ.

Т. Горянка