У карпатське літо — "Карпатським трамваєм"

Цього року минає 110 років від дня започаткування прокладення Вигодської вузькоколійної залізниці. «Унікальність її ще й у тому, — наголошують ініціатори туристичного проекту «Карпатський трамвай», — що вона збудована 1898 року і до цього часу вважається одним із екологічно чистих видів транспорту».

У карпатське літо — "Карпатським трамваєм".

Та, очевидно, неповторність вузькоколійки і в тому, що й нині вона використовується і для потреб виробництва, і як «карпатський трамвай» — відпочинковий маршрут у Карпати...

Ліс — всьому голова...

Якби не лісові багатства Карпат, то й історія селища Вигоди на Долинщині та його околиць була б інакшою. А розвиток залізничних доріг — це вже вторинне, необхідність, зумовлена активним розвитком лісової і деревообробної промисловості у регіоні в другій половині ХIX ст. Тож не опіка про добробут місцевого люду, а передусім — зиск, матеріальне збагачення стали щонайпершим поштовхом будівництва залізниць, зокрема і вузькоколійних. Зрештою, це підтверджують і сучасні дослідження «Вузькоколійні залізниці Східної Галичини» австрійця Вольфрама Венделіна чи краєзнавчі нариси Михайла Бориса в книзі «Вигода» та ін. І те, що такі історичні коментарі, наприклад, дуже органічно доповнюють зміст провадження туристичного маршруту «Карпатський трамвай», мали змогу переконатися всі, хто хоч раз мандрував вузькоколійним потягом у Карпати під опікою гіда Любомира Яцківа — керівника унікального проекту ТзОВ «Карпатський трамвай».

...До залізниці Львів — Станіславів, збудованої у другій половині ХIX ст., доставляти до станції в Долині карпатську деревину та пиломатеріали з Вигоди кіньми було незручно. Тож прокладення 1883 року широкої залізничної колії до Долини було господарською необхідністю. Збільшилося вивезення до Європи — і розвиток регіону ожив. Та була ще одна проблема — транспортування деревини з гірських лісосік до Вигоди. Бо, як засвідчує Іван Брик у книзі спогадів «Свіча життя...», «...в робітничім селищі Вигода було три фабрики — фабрика з багатьма пилорамами державна, фабрика англьо-американської фірми «Сільвінія» і фабрика державна «Десталяція», яка випродуковувала ацетон і деревяний вуголь. За Австрії ця фабрика виробляла стрільний порох...» Сплав деревини ріками Свічею і Мізункою часто підтоплював навколишні села — Велдіж (нині Шевченкове), Пациків, Мізунь та ін. У горах почали прокладати «конки» — вузькоколійки, по яких деревину возили кіньми. Та вже на початку 1918 року розпочали, а в 1920-му завершили будівництво вузькоколійної дороги з Вигоди вгору по Мізунці. Відтак — в урочища «Буковель», «Глибокий», «Яловий» тощо. Як зазначає автор книги «Вигода», у подальші роки, зокрема до 1939-го, «були сформовані вузькоколійні дороги з Вигоди до «Мельдунку Солотвинського» по р. Мізунці і до «Мельдунку Бескидського» по р. Свічі загальною довжиною 65 км». На початку 60-х довжина вузькоколійки збільшилася втроє — до 170 км.

Перші роки незалежності — часи занедбання технічного стану вузькоколійки, яка тоді мала довжину 135 км. І не тільки через безгосподарність — дві потужні повені 1998 року знищили практично половину чинних вузькоколійних мереж. І керівництво Вигодського лісокомбінату вирішило поетапно припинити використання вузькоколійки для виробництва. Тим більше, що стало можливим доставляти деревину автотранспортом на значній частині відтинків. З 2000 року власником вузькоколійної залізниці стало ТзОВ «Деревообробний комбінат «Вигода» — нині один з підрозділів ТзОВ «Уніплит». Бескидська гілка фактично була зруйнована — залишився лише відтинок від «Бескидського Мельдунка» до урочищ «Чорний горб» і «Свіча». А 60 км мізунської гілки, яка свого часу сягала аж урочища «Сенечів», вдалося зберегти не лише завдяки старанням нових господарів, а й через відсутність автомобільних сполучень до деяких урочищ.

Наввипередки з Мізункою...

Ще 2003 року ТзОВ «Уніплит» розробило, а під час Міжнародного бойківського фестивалю апробувало туристично-рекреаційний проект «Карпатський трамвай». Спочатку створили туристичний відділ на чолі з Любомиром Яцківим, а нині діє ТзОВ «Карпатський трамвай». Вже 2004 року велика група іноземних туристів мандрувала за маршрутом Вигода — Мізунь

— Дубовий кут — Мельдунок — Магура.

«Карпатський трамвай» — це не сезонна мандрівка. Карпати і влітку, і взимку, навесні чи восени приваблюють неповторністю уздовж прудкої Мізунки. Та не лише мальовничі краєвиди зустрінуть туриста, який у вагончику вузькоколійки завітає у казку природи. Маршрут «карпатського трамваю» починається в центрі селища Вигоди, яке розташоване за 10 км від райцентру Долини у місці злиття рік Свічі і Мізунки. Вигода має чимало цікавих принад — історичних, культурних, духовних — і з гори в селі Пацикові, увінчаній церквою Успіння Пресвятої Богородиці кінця ХVI ст., милує око своїм неповторним архітектурним обличчям. А далі «карпатський трамвай», гамірно похитуючи боками-вагончиками, прямкує місцями відпочинку, споглядання та єдності з природою. Зупинки — в місцях унікальних карпатських екзот: гідрологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення — заповідне болото «Ширковець» із заростями карликової сосни; джерела відомої «Нафтусі» та кришталевого «Дзюркача»; водоспадні мережива дзвінкої Мізунки; краєвиди з гори Магури на висоті 1 354 м; історія захисного монастиря 1360 року на горі Церковищі; місця боїв під час Першої і Другої світових воєн тощо.

Мандрівку «карпатським трамваєм» — з родиною, друзями чи осібно — можна поєднати з перебуванням і відпочинком в одному з багатьох сучасних комплексів-готелів, які перекривають відтинок від Долини і до Торунського перевалу на Закарпатті. Серед них такі сучасні євроспоруди, як готельно-відпочинкові комплекси «Софія», «Князь Олег» та готель «Нафтовик» — у Долині; готельні комплекси «Високий перевал», «Ялинка» та «Зелена садиба Анни Шулик» — у селі Вишкові; тризірковий «Ведмідь» — у селі Мислівці; бази відпочинку «Долина» — у Новоселиці та «Джерело» — у Мізуні і т. д.

Ігор ЛАЗОРИШИН, газета "Галичина"

UA-reporter.com
Карпатський трамвай колись об’єднував 4 регіони Західної України
По Карпатам катится трамвай...
Про транскарпатський трамвай
Перспективи вузькоколійок Українських Карпат