Українські Карпати через масові неконтрольовані вирубки перетворюються на мертві корчі (ВІДЕО)

Аби запобігти повному знищенню зелених насаджень, громадські екологи пропонують створювати нові заповідники та національні парки, а чиновники наполягають на чіпуванні дерев.

Але поки всі шукають вихід з катастрофічної ситуації, зсуви ґрунту та велика вода, що є прямим наслідком зменшення кількості лісів, забирають майно та життя людей.


Про це йдеться у сюжеті проекту соціальних журналістських розслідувань «Брат за брата» (щосереди о 22:05 на телеканалі ZIK).


На інтерактивній мапі, створеній американськими вченими, червоним кольором позначено території в українських Карпатах, де цілком вирубали ліси за роки незалежності. На карті таких ділянок – чимало.


«В Україні катастрофічна вирубка лісу набула вже масштабу навіть не екологічного лиха, а лісового геноциду», ­ – стверджує керівник туристичного клубу «Манівці» Тарас Білошицький.


Найбільш трагічною ситуація є саме на Закарпатті, де під сокирами лісорубів гинуть навіть заповідні ліси. Екологи б’ють на сполох, бо, окрім дерев, там почали зникати і рідкісні види тварин, занесені до Червоної Книги.


«Великі площі вирубок на Закарпатті, особливо в букових лісостанах, де вирізають до 5-7 га насаджень, це катастрофічне явище. Це – здерта шкіра з планети. Тому поволі починається активізація зсувних процесів», ­­– пояснює провідний науковий співробітник Інституту екології Карпат Оксана Марискевич.


Окрім того, смерть і руїну несуть не лише зсуви ґрунту, а й повені, що також спричинені масовою рубкою.


Намагаючись попередити незворотні наслідки для лісової галузі, Верховна Рада запровадила сувору заборону на експорт необробленої деревини з листопада 2015 року. Та ембарго аж ніяк не поліпшило ситуації. Лише торік, всупереч закону, було вирубано 24 тис. кубометрів деревини, а державі завдано збитків на 85 млн гривень.


На Львівщині, державні лісництва, підконтрольні обласному управлінню лісового та мисливського господарства, вже давно працюють за відкритою системою. А на лісорубів–нелегалів начеб влаштовують справжнє полювання .


«На кожному підприємстві є фахівці лісового господарства, які екіпіровані у відповідне обладнання, мають пристрої зв'язку, зброю та авто. Вони постійно проводять рейдові роботи», ­– розповідає Анатолій Дейнека, керівник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства.


Однак, радикальні заходи все одно не спрацьовують. Як запевняє колишній лісник, у керівництва лісгоспів бажання нажитися іноді сильніше, ніж страх перед покаранням чи руйнівною стихією. Він розповідає, як нещодавно у Володимирівському державному лісовому господарстві, що на Миколаївщині, з дозволу директора ділову деревину забирали на приватні пилорами, а державні ­– різали ледь не гнилий ліс.


«Тут дуб хороший був, десь від 3-х до 4-х метрів. Коли закривали цю плантацію після планових вирубок, то приїжджав син керівника. В нього вдома пилорама. Він серед ночі заїжджав на вантажівці, і ми грузили йому вручну той діловий ліс», ­– згадує колишній працівник лісгоспу Віктор Сандур.


Колишній лісник відверто заявляє про злочини, скоєні у лісгоспі ще два роки тому, але ніхто з керівництва Володимирівського лісгоспу і досі не покараний. Миколаївські активісти влаштовують масові мітинги протесту з цього приводу, пишуть у всі державні інстанції, але марно.


«Набагато вигідніше погрузити в ешелони ліс, відправити на експорт, задекларувати, що зрубано тисячу кубометрів. А насправді – вивезти 50 тисяч кубометрів», – обурюється місцевий громадський активіст Микола Кулик.


На думку активістів, таку діяльність лісокрадіїв «кришують» місцеві чиновники та правоохоронці. І це ще одна причина української екологічної катастрофи. Найвищий контрольний орган, Міністерство екології, поводитися бездіяльно, бо від липня 2015 в країні нема міністра екології, а міністерство очолює виконувач обов’язків.


«Державна програма «Ліси України» від Мінекології спочила в Бозі минулого року, і нічого нового не було зроблено, ніякого нового документу немає», ­– констатує провідний науковий співробітник Інституту екології Карпат Оксана Марискевич .


Нині ж Держлісагентство України звітує про активну боротьбу з лісорубами-нелегалами. За їхніми даними, було встановлено 1700 фактів незаконних вирубок, а 181 справу було передано до правоохоронних органів. До дисциплінарної відповідальності притягнуто 1086 посадових осіб з лісової охорони, а 108 чиновників, зокрема й директорів підприємств, за зловживання службовим становищем було звільнено.


Наприкінці березня Кабмін зареєстрував у парламенті законопроект, яким пропонується скасувати мораторій на експорт необробленої деревини, буцім, у зв’язку з інтеграцією в ЄС. Але ж якщо експорт деревини, заборонений торік, поновлять, то всі проблеми знов повернуться на «круги своя».


Екологи пропонують свій шлях вирішення проблеми з катастрофічною вирубкою лісів – створювати нові заповідники та національні парки. Натомість Держлісагентство пропонує більш дієвий, на думку чиновників, спосіб боротьби з нелегалами – чіпування дерев. Однак, чи буде він ефективним, стане зрозуміло лише після 1-го липня, коли система запрацює по всій країні.