Ужгород. "Апетити" мера Андріїва та його брата просто безмежні!

Чому уродженці села Конюхів на Львівщині мер Ужгорода Богдан Андріїв та його брат, депутат облради Андрій Андріїв так оскаженіло прагнуть залишитися при владі. Екс-регіонали готові ставати під різні партійні знамена, тільки щоб залишитися на плаву.

Пригадайте, як Андріїви мали намір потрапити до українського парламенту на минулих виборах – Андрій йшов по мажоритарці, а Богдан взагалі потрапив у списки Опозиційного блоку. Але ні один, ні другий до Верхової Ради не обралися.

За час між парламентськими виборами та виборами в місцеві органи влади, які відбудуться 25 жовтня, Андріїви вперто накопичували свій капітал, щоб знову залишитися при кориті.

Один з потенційних кандидатів у мери Ужгорода вже повідомив, що прослідковується зв'язок між фірмою-переможцем, яка стелить бруківки в Ужгороді  і братом міського голови Андрієм Андріївим. Таким чином, стає зрозумілим, чому в Ужгороді влада знімає якісну кам’яну бруківку ы стелить замість неї крихку цементну бруківку. Бо там є приватний інтерес родини.

Взагалі абсурдною у цьому  плані є реконструкція доріжки Слов’янської набережної. Тут влада примудрилася розділити цю доріжку навпіл, щоб одна половина була для пішоходів, а інша для велосипедистів. І мало того, що рукожопи від влади Андріївих вигадали зробити велосипедну частину доріжки впритул до лавиць, так вони ще вирішили, що велодоріжку заасфальтують, а пішохідну частину… постелять тою ж таки бруківкою. І якщо асфальтована частина доріжки обійдеться платникам податків у 1 мільйон 400 тисяч гривень (що також немало), то покрита бруківкою половина доріжки обійдеться бюджету у 12 мільйонів 700 тисяч гривень. Тобто, забрукована частина доріжки буде дорожчою у 8 разів! Ось тут і є інтерес Андріївих. Їм не вигідно покрити асфальтом всю доріжку і зекономити для міста 11 мільйонів гривень, бо це не принесе ніякого доходу у сімейний бюджет.

Але і це ще не все. У документах показано, що з місця реконструкції буде вивезено…2 тисячі тонн ґрунту і сміття. Ви уявляєте об’єми? Звідки стільки грунту??? А хто рахуватиме? Ніхто. А з бюджету фірма, яка вивозитиме той уявний грунт отримуватиме величезні гроші і оплата буде йти за час здійснення вивозу. І знову ж таки, хто рахуватиме, скільки автомобіль в дорозі? Ніхто. Звичайно, що фірма, яка займатиметься цим вивозом, щедро віддячить замовників робіт товстим конвертом з купюрами.

І це лише один невеликий епізод, коли міські кошти навмисно перевитрачаються, бо тут є особистий інтерес. А найбільшою фінансовою аферою є так звана реконструкція площі Петефі. Тут вже використано 80 млн. гривень народних коштів. По цій реконструкції вже навіть є кримінальна справа через перевитрати бюджетних коштів, але мер міста явно має якесь прикриття в прокуратурі.

Ну а ось ще список витрат бюджетних коштів, які важко проконтролювати.

1,64 млн. грн — списано на зовнішнє освітлення у 2018 році.

4,5 млн. грн — списано на зелену зону, майже як на ремонт пішохідної зони пл. Петефі — (5,49 млн. грн).

Пізніше на “доремонт” пішохідної зони пішло ще 10,8 млн. грн.

А чого варте тотальне брукування в місті. А щорічне переведення 32 млн. грн на компенсацію перевізникам (серед яких більшість належать родині мера). Ну і про мерську жадність свідчить також проект з будівництва скейт-парку. Його спокійно можна було зробити за дві-три сотні тисяч гривень, але захотілося аж 1,5 млн. грн.