Ужгород тоне у смітті. Але кого це цікавить?.. (фото)

Ужгороду немає куди дівати сміття. Причому вже давно. Попередньою владою це питання було вирішене - з мікрорайону Перемоги Ужгородський район погодився приймати сміття в с.Барвінок. Але й «барвінківське» сміттєзвалище не безрозмірне...

ДЕ СМІТТЄПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД?
У 2005 році поблизу обласного центру Закарпаття тодішнє керівництво міста мало намір побудувати сміттєпереробний завод, були проведені громадські слухання з цього питання. Ужгородців переконували, що новий завод не складатиме небезпеки для навколишнього середовища, оскільки сміття на ньому спалювати не будуть, неорганічні відходи перероблятимуть на будівельні матеріали, інші органічні речовини ущільнюватимуться пресом і технологічно залишатимуться в ґрунті сміттєзвалища. У той же час Закарпатська обласна державна адміністрація запропонувала, щоб завод переробляв сміття з Ужгорода та Мукачева, а тому підприємство повинно бути розміщене на межі цих міст, навіть пообіцяла виділити кошти.
Нині ж ситуація, скажемо чесно, загрозлива. Попередньо під сміттєзвалище було виділено 9 гектарів. Сьогодні ж воно — екстенсивне, тобто таке, яке має здатність розширятися, і вже без відповідних погоджень за останній час «розлізлося» на 16 гектарів. Питання подальшої долі сміттєзвалища та оплати за використання земель зависло в повітрі.
ДУМКА СПЕЦІАЛІСТІВ
За даними МНС та санітарної служби, сміттєзвалище, розташоване на відстані 2 км від міста, неприпустиме. Коли рік-два тому полігон почав горіти, тодішній керівник ГУ МНС України в Закарпатській області Михайло Туряниця на одній із прес-конференцій сказав, що пожежа була складною, адже через самоза-горяння газів із 10 гектарів території смітника вогонь охопив шість. Осередків пожежі на ньому було декілька. Через значне нашарування сміття, висота якого сягала ЗО метрів, дістатися до епіцентру пожежі було дуже складно. Для цього доводилося розгрібати гігантські купи сміття бульдозерами й зрошувати їх під тиском тоннами води та затрамбовувати ґрунтом. Через відсутність в районі сміттєзвалища джерела води безперебійну подачу води до місця пожежі забезпечувала пожежна насосна станція, яку встановили на озері, що знаходиться за два кілометри від звалища. Окрім цього сім спецавтомобілів додатково підвозили воду до об'єкта. Зважаючи на те, що сміттєзвалище межує з лісовим масивом, а на вулиці панувала неймовірна спека, до 40 градусів у тіні, що могло сприяти стрімкому поширенню вогню все більшою територією, частина пожежних автомобілів забезпечувала захист лісу від можливого перекидання на нього полум'я.
Тоді ж, після повідомлення про загорання на сміттєзвалищі, фахівці-санепідеміологи провели дослідження атмосферного повітря в чотирьох населених пунктах — Барвінку, Горянах, Баранинцях та Дравцях, які межують зі смітником. У кожному з проведених аналізів було виявлено перевищення гранично допустимих концентраційних норм вмісту шкідливих газів.
До слова, санітарно-епідеміологічна служба краю вже неодноразово застерігала місцеві органи влади та підприємство КАТП-072801, яке опікується цією територією, про незадовільний стан об'єкта, однак кардинальних заходів для підвищен-
ня безпеки на сміттєзвалищі так до цього часу й не вживається. І далі тверді побутові відходи складуються з порушенням відповідних норм.
Минулого тижня сміттєзвалище в с.Барвінок знову горіло. Однак, за словами керівника центру пропаганди головного управління МНС у Закарпатській області Федора Фі-ліпа, офіційного повідомлення про загорання вони не отриму-
вали. Це значить, що попри скарги жителів ближніх сіл, а також можливість загорання лісу, працівники сміттєзвалища намагалися ліквідувати вогонь самотужки. Байдужість міської влади у цьому питанні при повторних випадках загорання може обернутися справжньою екологічною катастрофою. Однак, як завжди, це мало кого цікавить.
А МЕРУ — ЗАСЬ
Мало того, торік після пожежі, про яку йшлося вище, міська рада прийняла рішення, над яким потішалася вся Україна. Дослівно: «Яскравим прикладом можливого блокування роботи комунальних служб міста є ініціатива братів Балог та їхніх прихвостнів- Петьовки, Погорєлова, Колібаби і Ледиди про закриття в о Барвінок єдиного полігону утилізації твердих побутових відходів, що обслуговує обласний центр. Усвідомлюючи свою відповідальність перед громадою міста, виконком Ужгородської міської ради прийняв рішення, згідно з яким у разі закриття полігону в с.Барвінок місцями для тимчасового складування твердих побутових відходів будуть: площа Народна (навколо будівлі ОДА); вул.За-горська (навколо будівлі РДА); вул.Швабська (у дворі обласного управління охорони навколишнього природного середовища та екології); територія готельно-розважального комплексу «Золота гора» в о Барвінок».
Цікаво, чи може хтось уявити собі, як сміттєвози вивантажують свій вміст перед ОДА?
ТЕХНОЛОГІЇ ІСНУЮТЬ, А ВТІЛЕННЯ НЕМА
Проблема із сміттям характерна для Ужгорода в останні роки. Утім, існують технології, що дозволяють вирішити питання з відходами, що накопичилися. Наприклад, розроблена науковим керівником Науково-дослідного центру «Георесурс», доктором технічних наук Олександром Таширевим (Інститут мікробіології і вірусології НАНУ) призначена для детоксикації екологічно небезпечних твердих і рідких промислових відходів, ефективного очищення промислових стічних вод від усіх груп забруднюючих речовин, у тому числі від важких металів і радіонуклідів. Але наразі вона нікому не потрібна...
А поки в Ужгороді панує хаос. Міська влада вихваляється центром, але переповнені баки зі сміттям у мікрорайонах не вивозяться по кілька днів, вітер вільно носить обгортки та інше побутове сміття вулицями та дворами міста. Всередині колись затишних двориків складують будівельні відходи. Місто тоне у смітті..., а поле навколо кладовища «Барвінок» вже потонуло.
Людмила РУДА, Ужгород, "Фест"