Ужгород. В українсько-угорських відносинах існують суперечливі та відкриті питання...

23 жовтня Угорщина відзначає своє національне свято, яке є багатозначним для цієї держави – це день початку Революції 1956 року, дата спроби мирної зміни політичної системи і суспільного ладу та третє проголошення Республіки. Це ще один інформаційний привід знову звернути увагу на сусідню країну та проаналізувати основні вектори українсько-угорського співробітництва.

Саме про це – наша сьогоднішня розмова з директором Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень в місті Ужгороді, заступником голови представництва Міжнародної дипломатичної місії народної дипломатії «Європейська Україна» в Закарпатській області, Заслуженим діячем науки і техніки України Світланою Мітряєвою.

– Світлано Іванівно, як би Ви охарактеризували українсько-угорські відносини в останній період?

– Перш за все зазначу, що 2014 рік характеризується певною активністю двостороннього діалогу на найвищому державному рівні та значною активізацією двостороннього діалогу на регіональному рівні. Про це свідчить динаміка двосторонніх візитів посадових осіб обох країн. Відзначу тільки деякі.

10 квітня в ході візиту до Угорщини заступник міністра закордонних справ України Данило Лубківський зустрівся з міністром закордонних справ Угорщини Яношем Мартоні. Сторони обговорили найбільш актуальні питання українсько-угорських відносин та порядку денного співробітництва Україна – ЄС. Я.Мартоні запевнив у цілковитій підтримці Угорщиною європейських прагнень України, її суверенітету та територіальної цілісності, а також необхідності запровадження безвізового режиму ЄС для наших громадян.

28-29 квітня Угорщину з робочим візитом відвідала перший заступник міністра закордонних справ України Н.Галібаренко, яка взяла участь у зустрічі глав зовнішньополітичних відомств держав-членів Вишеградської групи та країн-учасниць ініціативи «Східне партнерство», яка відбулася у Будапешті. Глави МЗС В-4+СП обговорили актуальні завдання ініціативи СП в період між двома самітами.

5 травня посол України в Угорщині Ю.Мушка мав зустріч з міністром закордонних справ Угорщини Я.Мартоні, у ході якої сторони обмінялися думками щодо стану двосторонніх відносин, а також внутрішньополітичної ситуації в Україні. Угорський міністр також підтвердив підтримку офіційним Будапештом територіальної цілісності та суверенітету України.

7 червня прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан взяв участь в офіційній церемонії інавгурації Президента України Петра Порошенка. У рамках візиту до України глава Уряду Угорщини також провів двосторонню зустріч з П.Порошенком.

Значна активізація відносин спостерігалась і на рівні галузевих міністерств обох країн. Так, 8 червня відбувся візит міністра енергетики та вугільної промисловості України Ю.Продана та голови правління НАК «Нафтогаз України» А.Коболєва до Угорщини, у ході якого вони взяли участь у роботі Форуму Центральної та Південно-Східної Європи з питань енергетичної безпеки. Учасників Форуму було поінформовано про енергетичну політику України, перебіг та перспективи тристоронніх консультацій щодо ціни та умов поставок російського газу, а також реструктуризацію енергетичного сектору України.Зауважу, що українською стороною було заявлено, що пропозиція ЄС, яка була оприлюднена на останньому раунді тристоронніх консультацій, є компромісною та взаємовигідною для обох сторін. Проте, оскільки російська сторона вийшла з переговорного процесу, питання постачання газу до України та країн ЄС може бути тимчасово вирішене рішенням Стокгольмського арбітражу до його остаточного врегулювання у відносинах між НАК «Нафтогаз України» та «Газпромом».

29 серпня в м. Сарваш (Центральна Угорщина) відбулися переговори заступника міністра культури України Олександра Журавчака та державного секретаря з питань культури Міністерства людських ресурсів Угорщини Петера Гоппала.Було домовлено про проведення двосторонніх експертних переговорів у Києві у жовтні ц.р. з метою підготовки Плану роботи між міністерствами культури України та Угорщини на наступні три роки.

Як бачимо, незважаючи на зовнішню агресію проти України та непросту політичну ситуацію всередині країни, двосторонні українсько-угорські відносини залишаються насиченими та динамічними.

– Яка наразі ситуація у двосторонніх українсько-угорських відносинах на регіональному рівні?

– 2014 рік позначився надзвичайною активністю та динамікою візитів на регіональному рівні високопосадовців Угорщини на Закарпаття. Ці візити носили різний – як офіційний, так і приватний характер. Зазначу лише деякі з них.

24 січня тодішнійголова Закарпатської ОДА Олександр Ледида з офіційним візитом відвідав Будапешт, де провів зустріч з Держсекретарем Угорщини Жолтом Неметом.

1 березня міністр закордонних справ Угорщини Янош Мартоні відвідав Закарпаття з робочим візитом, в рамках якого взяв участь у молебні за упокій загиблих у Києві та за мир. Міністр відзначив, що Угорщина вітає демократичні зміни в нашій країні та створення нового уряду. Також Я.Мартоні повідомив, що Вишеградська четвірка підтримує підписання угод про асоціацію України та ЄС та про зону вільної торгівлі. Щодо ситуації в Криму, то міністр зауважив: «Міжнародні інституції мають терміново докласти зусиль до вирішення цієї проблеми та стабілізації ситуації й подолання можливих ризиків».

19 березня уЗакарпатті з робочим візитом побував державний секретар МЗС Угорщини Жолт Неймет. Він відвідав Закарпатський угорський інститут ім. Ф.Ракоці ІІ та синагогу, що була реконструйована частково за угорської підтримки. В рамках візиту в Ужгороді відбулося підписання Додатку до Угоди, укладеної в рамках Програми Східного партнерства.

25 квітня в Угорщині відбулася офіційна зустріч голови Закарпатської ОДА Валерія Лунченка та голови Загальних зборів Саболоч-Сатмар-Берегмедье. У зустрічі взяли участь й інші представники влади Угорщини, які зазначили, що й надалі підтримуватимуть проєвропейський вектор, який обрав народ України. Йшлося й про поставку реверсного газу в Україну.

22 серпня відбулася зустріч голови Закарпатської ОДА Валерія Лунченка з міністром Міністерства людських ресурсів Угорщини Золтаном Балогом, який наголосив, що економічні, культурні, соціальні зв’язки із Закарпаттям розвиватимуться, адже в області проживає велика кількість угорців. Також міністр запевнив, що для Угорщини є важливим продовження співробітництва в рамках проекту Східного партнерства, цей проект сьогодні є одним із пріоритетним для угорського Уряду.

Відзначу і візит Віктора Орбана у наш край 26 вересня, під час якого він зустрівся з керівництвом області та відкрив новий навчальний рік в Закарпатському Угорському Інституті ім. Ф. Ракоці ІІ.

– В умовах зовнішньої агресії багато європейських країн допомагають Україні. Що Ви можете сказати про допомогу Угорщини в цій ситуації?

– Угорщина була однією з перших країн, яка надала гуманітарну допомогу учасникам акції на Майдані. Зокрема, Угорська екуменічна служба надала таку допомогу Храму Святого Михаїла для лікування поранених, МЗС Угорщини передало в Україну необхідні лікарські засоби. Крім цього, МЗС Угорщини для підтримки внутрішніх переселенців передало гуманітарну допомогу координаційним центрам Івано-Франківської та Львівської областей, яка включала засоби гігієни, харчові продукти тривалого зберігання тощо.

Наступний угорський гуманітарний проект був реалізований з метою вирішення ургентно-реабілітаційних проблем в Івано-Франківській та Закарпатській областях, в рамках якого 32 сільські амбулаторні пункти Берегівського району отримали основні медичні засоби, необхідні для рятування життя. Івано-Франківська обласна дитяча поліклініка отримала 2 нові комп’ютерні томографи.

Зазначу також, що дуже успішною та корисною була програма по освоєнню угорського досвіду гуманітарної методики в західних регіонах України. У 2013-2014 рр. через Угорську екуменічну службу допомоги та в рамках проекту, фінансованого з джерел МЗС Угорщини, були проведені курси по підготовці наших громадських організацій до надзвичайних ситуацій. Угорська сторона поділилася своїм досвідом в галузі співпраці громадських та урядових організацій, було створено базу даних громадських та урядових організацій, що безпосередньо беруть участь у запобіганні та усуненні надзвичайних ситуацій, а також у відновленні інфраструктури.

Необхідно згадати про ще один проект, що був організований Мальтійською службою допомоги Угорщини з метою удосконалення ургентного обслуговування в Україні.

Що ж стосується допомоги військового характеру, то на останньому з’їзді керівництва країн – членів НАТО Угорщина запропонувала 100 тисяч євро у TrustFund НАТО по кіберзахисту для України. Крім цього, було запропоновано проведення курсів англійської мови, проводяться переговори про можливості лікування в Угорщині поранених солдатів та ввезення в Україну вакцин проти тетанусу.

Зазначу, що вартість наданої Угорщиною гуманітарної допомоги Україні сягає 300 тисяч євро.

– Як можна охарактеризувати нинішні енергетичні відносини між Україною та Угорщиною?

– Зазначу, що Угорщина першою створила технічні та фінансові умови для реверсної поставки газу, забезпечуючи цим можливість диверсифікації українського газового імпорту. Протягом 2013 р. та до 25 вересня ц. р. Угорщина була найбільшим реверсним поставщиком газу України. Реверсна поставка газу з Угорщини в Україну у 2014 р. складала 575 млн кубічних метрів (з Польщі – 634 млн, зі Словаччини – 873 млн). Але, Угорщина була вимушена тимчасово припинити реверсну поставку газу, виходячи з того, що наповненість угорських газових резервуарів складала лише 58%, що значно менше, ніж в інших країнах ЄС (станом на 22 вересня резерв газу в Угорщині складав 3547 млн куб. м). Однак угорська сторона повідомила, що припинення реверсної поставки газу є лише тимчасовим заходом на період забезпечення власної енергетичної безпеки.

Зауважу, що при цьому, Угорщина значно сприяє і підтримує спільні європейські зусилля, направлені на забезпечення енергетичної безпеки України і тим, що з 1 січня 2015 р. – після пробного запуску – у повному обсязі працюватиме угорсько-словацька газова труба, за допомогою якої Угорщина, за необхідності, зможе поставляти українським покупцям і газ не російського походження.

– А як розвиваються економічні відносини між нашими країнами?

– Україна є пріоритетним зовнішньоекономічним партнером Угорщини. Минулого року українсько-угорський торгівельний оббіг складав $ 4,239 млрд, що порівняно із попереднім роком означає зростання близько на 10%. В рамках цього угорський експорт складав $ 2,594 млрд, що означає зростання на 13,5%. Угорські активи зросли на $ 949 млн (тобто на 33%). А це означає, що Україна у кількох товарних групах (наприклад: ліки, пластмасові продукції, електричні машини, спеціальні промислові машини, нафта та нафтопродукти а також паперові та картонні продукти, транспортні засоби) є значним ринком експорту для Угорщини.

Зазначу також, що в сучасній кризовій ситуації на Україні українсько-угорський торгівельний обіг у перші 7 місяців року складав $ 1,697 млрд. Баланс товарообігу Угорщини поки що негативний – $ 255,172 млн. Що торкається Закарпаття, то Угорщина займає 8 місце за іноземними інвестиціями. В даний момент у нас в області функціонують 263 підприємства з угорським капіталом.

Відзначу також, що нещодавно відбулася зміна назви Міністерства закордонних справ Угорщини. Наразі воно носить назву Міністерство зовнішньої економіки та закордонних справ, першочерговим завданням якого є зміцнення економічної частини міжнародних відносин, в т.ч. і двосторонніх відносин з Україною.

– Для закарпатців актуальним також є візові питання. Які останні тенденції?

– Необхідно відзначити, що з 2009 р. кількість виданих трьома закордонними представництвами Угорщини в Україні (м. Київ, м. Ужгород, м. Берегове) шенгенських віз постійно зростає. У 2009 році три угорські закордонні представництва видали 81 тис. віз, а минулого року – вже 152 тис. Угорщина стоїть на другому місці після Польщі за кількостю віз, виданих громадянам України. Така ж позитивна тенденція і у випадку дозволів на малий прикордонний рух. Генеральне консульство Угорщини у м. Ужгород та Консульство Угорщини у м. Берегове щорічно видають понад 20 тис. дозволів на місцевий прикордонний рух, за таким документом вже подорожують близько 100 тис. закарпатців.

На жаль, українська внутрішньополітична криза, економічні та фінансові труднощі впливають на бажання громадян України подорожувати. Про це свідчить і той факт, що за перші 10 місяців 2014 р., порівняно із аналогічним періодом попереднього року, у Генконсульстві Угорщини у м. Ужгород кількість виданих шенгенських віз зменшилась на 14%. Схожим чином зменшилась і кількість дозволів малого прикордонного руху.

За дослідженнями очолюваного мною філіалу, закарпатці позитивно оцінюють візову практику Угорщини, окремо підкреслюючи європейський підхід до заявників. В цілому експерти відносять візову практику Угорщини до числа «дружніх» країн по відношенню до українських заявників.

– Відомо, що в українсько-угорських відносинах існують суперечливі та відкриті питання, серед яких, зокрема, створення виборчого округу для угорської національної меншини, Притисянський автономний округ тощо. Що Ви думаєте з цього приводу?

– Безперечно, існують доволі «чутливі» питання двосторонніх українсько-угорських відносин, які потребують відповідного аналізу та реагування. Взагалі-то ці питання заслуговують на окреме інтерв’ю.Що торкається, зокрема, створення виборчого округу для угорської національної меншини, то заступник глави Адміністрації Президента України Ігор Гринів, нещодавно, представляючи нового голову Закарпатської ОДАВасиля Губаля, наголосив, що «вунітарній країні національних округів не має бути», хоча такий прецедент вже існував в практиці Верховної Ради.

«Автономічна матриця» присутня у всіх стратегічних документах Угорщини, оскільки Уряд визнав головним пріоритетом своєї діяльності захист національних менших та створення автономій на території всього Карпатського басейну, в т.ч. – і в Україні. Історичний досвід показує, що прагнення до територіальної автономії етнічних груп, які компактно проживають поблизу кордону з «метрополією», може стати основою для ірредентизму. Питання створення Притисянського автономного округу неодноразово піднімалося угорською стороною, в т.ч. на засіданнях двосторонньої міждержавної комісії з питань національних менших. Консенсус з цього питання між сторонами відсутній. Зазначу надмірну політизацію цього питання.

Експерти ж спостерігають «м’який» сценарій реалізації Угорщиною своїх національних інтересів на території України у тяжких умовах політичної нестабільності. Зазначу, що наразі будь-які автономісті настрої в Україні сприймаються вкрай негативно.

Завершити своє інтерв’ю я хочу на оптимістичній ноті і привітати дипломатичний корпус Угорщини в Закарпатті з угорським Національним святом. Висловлюю надію на подальший позитивний і динамічний розвиток українсько-угорських відносин та бажаю мирного неба нам усім.

Володимир Кривошапко