Ужгородське вище комерційне училище випускає перукарів-модельєрів

Відомо, що професійна підготовка, перепідготовка або підвищення кваліфікації громадян є одним із видів соціальних послуг, що передбачені Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та зорієнтованих на забезпечення ефективної політики зайнятості населення, підвищення конкурентоспроможності особистості на ринку праці.

На початку березня в Ужгородському вищому комерційному училищі Київського національного торговельно-економічного університету відбувся іспит за спеціальністю “перукар (перукар-модельєр)”. Участь в іспиті взяли 22 учні, які проходили навчання за сприяння служби зайнятості. Головою екзаменаційної комісії була працедавець, директор однієї з відомих ужгородських перукарень Людмила Сорока. На іспиті були присутні майстри виробничого навчання Тереза Яковлєва та Тетяна Шпонтак. Більшість випускників отримали після проходження виробничої практики запрошення на роботу у перукарні Ужгорода, Берегова, Мукачева.

Виробничу практику в одному із салонів краси Берегова проходила й Вікторія Кейзі. Працедавці помітили креативність та вишуканий естетичний смак дівчини і запропонували їй роботу. Однак шлях до професії перукаря був непростим. Минулого року Вікторія успішно закінчила школу з угорською мовою навчання. З дитинства полюбила українську мову, яку чула з уст матері, і вступила на заочне відділення філологічного факультету Ужгородського національного університету (українське відділення). Розуміючи, що у сучасних соціально-економічних умовах не зашкодить знання кількох професій, першокурсниця Вікторія Кейзі вирішила спробувати себе ще в одній сфері трудової діяльності, до якої мала неабиякий потяг змалку – перукарське мистецтво. У цьому їй допомогли фахівці Берегівського міськрайонного центру зайнятості, які дали дівчині направлення на курси перепідготовки за професією “перукар (перукар-модельєр)”, що проводилися на базі Ужгородського вищого комерційного училища Київського національного торговельно-економічного університету.

Як розповіла заступник директора цього навчального закладу Наталія Немеш, його історія починається ще з 1920 року, коли в Ужгороді була відкрита Державна фахова деревообробна школа – перша школа для учнів-ремісників на Закарпатті у період його перебування в складі Чехословаччини. Майже кожен ужгородець знає, що на Православній набережній знаходиться професійно-технічне училище.

Керівниця добре знає історію становлення закладу: “Наш навчальний корпус збудований ще в далекому 1931 році. З того часу у його стінах працював перший в Закарпатті професійно-навчальний заклад з підготовки кваліфікованих робітників – Ужгородське ремісниче училище № 6. У зв’язку з реформуванням системи професійно-технічної освіти України в 1997 році на базі ПТУ № 6 були об’єднані три училища: №№16, 1 і 6. З 1 грудня 2002 року навчальний заклад реорганізовано в Ужгородський професійний ліцей сфери послуг. А з 2008 року ми стали структурним підрозділом Київського національного торговельно-економічного університету та отримали статус вищого комерційного училища. У наших планах – відкриття нових професій для туризму, готельної справи, торгівлі на потребу Закарпатського регіону. Наразі ми готумо різьбярів по дереву і бересту, столярів, кравців, закрійників, операторів швацького устаткування, швачок, перукарів та манікюрниць.

У нас здійснюється підготовка кваліфікованих робітників для сфери послуг, яка зараз розвивається бурхливими темпами, виходячи на якісно новий міжнародний рівень. Тому, незалежно від стану основних галузей економіки, попит на професії для сфери обслуговування є завжди.

Шановні працедавці! Якщо у вас виникає потреба у кваліфікованих робітниках таких спеціальностей: столяр, оператор швацького устаткування, швачка, кравець-закрійник, - пам’ятайте, що в Ужгородському вищому комерційному училищі Київського національного торговельно-економічного університету готують таких фахівців”.

Начальник відділу організації профнавчання обласного центру зайнятості Євгенія Правда переконана, що професійне навчання різних категорій населення є одним із важливих заходів активної політики зайнятості. Воно виступає засобом досягнення стабільного економічного зростання, активного впливу на профілактику безробіття, забезпечує збереження і розвиток трудового потенціалу суспільства.

Навчання мобілізує молодих людей, розкриває їхні професійні та інтелектуальні здібності, спонукає до творчої діяльності, підвищує мотивацію пошуку роботи, а, отже, сприяє виходу з депресивного стану при вимушеній бездіяльності. Питання перепідготовки має розглядатися відповідно до вимог часу та потреб ринку праці через призму побажань як працедавців, так і клієнтів служби зайнятості з молоді.

Одним із головним завдань, пов'язаних із безпосередньою функцією служби зайнятості, є допомога безробітним, особливо молодим людям без належного досвіду роботи, утвердитись на ринку праці. Шлях до цього пролягає переважно через сферу професійної освіти, зокрема через усвідомлення необхідності постійного підвищення свого професійного рівня. Адже зараз між претендентами на високооплачувану та престижну роботу розгортається справжня конкурентна боротьба. І знайти таку роботу може тільки той, хто не "застигає" на місці, а щоденно шліфує свою професійну майстерність, хто кропіткою працею здобуває знання, хто відкритий для якісних змін та нововведень. А для значної частини молодих людей, змушених звернутися до служби зайнятості як безробітні, професійна перепідготовка або підвищення кваліфікації означає шлях до очікуваного місця роботи. І тут є важливою роль служби зайнятості як посередника під час організації професійного навчання безробітних та їх подальшого працевлаштування.

Які професії до вподоби молодшому поколінню населення Закарпаття