Ужгородський мер Ратушняк хоче скупити все місто

Тому йому потрібне ручне Бюро технічної інвентаризації.

В обласному центрі Закарпаття місті Ужгороді розпалюється скандал навколо Бюро технічної інвентаризації. Внутрішню проблему колективу з подачі мера Ужгорода й начальника управління майном міста Володимира Мартина влада обласного центру перетворює на політичне шоу. Мовляв, через протистояння Ратушняка й Балоги страждають люди, підприємство не може нормально працювати і так далі. Насправді ж уся проблема в тому, що Ратушняк забуває дуже важливу річ: він мер Ужгорода, а не його власник.

Ставши 2006 року керівником обласного центру, Сергій Ратушняк ви­кли­кав до себе тодішнього директора Міжрегіонального бюро технічної інвентаризації Любомиру Куцик і, за її словами, вимагав надати йому інформацію, якщо точніше – компромат на деяких людей. Коли пані Куцик відмовила­ся це зробити, її звільнили з роботи. Звільнили незаконно, через що вона по­дала до суду. Жінка виграла справу, далі була апеляція, яку вона також ви­грала.

Чиновники з міськвиконкому вирі­шили піти іншим шляхом і ліквідували міжрегіональне БТІ, натомість створивши міське. Задум зрозумілий: суд поновляє Любомиру Куцик на посаді директора підприємства, якого вже не існує. Натомість, як розповів адвокат пані Любомири, апеляційний суд визнав ужгородське БТІ правонаступником міжрегіонального, і, крім поновлення на посаді, також присудив пані Куцик компенсацію.

Що далі? Минулої п’ятниці на сесії міської ради депутати ліквідовують уже й нинішнє БТІ, однак поки що рішення про створення нового підприємства не приймають. У вівторок пані Куцик із до­помогою судових виконавців отримує кабінет у міськраді. Однак тут тобі чергова хитрість – того ж дня начальник управління майном міста Володимир Мартин підписує наказ про звільнення щойно відновленої на посаді директора Любомири Куцик. А директора БТІ Анд­ріану Мельникову, яка, кажуть, є двоюрідною сестрою Сергія Ратушняка, переводять на посаду генерального директора, щоб не втратити контроль над БТІ.

«Це було кіно і знущання, – каже Любомира Куцик. – Приступити до обов’язків означає не тільки дістати кабінет із столом і стільцем, а отримати в своє розпорядження документи, архіви, печатки. Я сказала судовому виконавцеві, що не згідна з такою постановкою питання і вважаю рішення суду не виконаним. Тим більше, що й компенсацію мені так і не виплатили».

Пані Куцик каже, що їй і родині неодноразово погрожували, телефонували, перестрівали в місті. «Донька плакала, просила, щоб я не йшла далі, а зробила так, як хоче Ратушняк. Я жінка не з полохливих, але не уявляла, що в Україні може до такого дійти, – заявляє Любомира Дмитрівна. – Нинішню місь­ку владу не цікавить доля міста, а тільки свій інтерес. Нерухомість – це не жарти, вона тому й нерухомість, що її не можна рухати. І працювати треба чисто. Мені, звичайно, ліпили кримінальні справи, але нічого в них не вийшло».

Пані Куцик уважає, що судове рішення належно виконано не було, тому «йде перший штраф, потім другий, а далі кримінальна відповідаль­ність». А в наказі про звільнення, за її словами, не вказано жодної підстави такого рішення. Тому, найімовірніше, конфлікт тільки спалахує, і надалі ми станемо свідками ще багатьох подій. Тим більше, що Ратушняку, який, вочевидь, хоче скупити все місто, в БТІ потрібна своя вірна людина.
Михайло Гонихмар, "Старий Замок "Паланок"