В Ужгороді від COVID-19 помер знаний український романо-германський філолог

Не стало знаного викладача Ужгородського національного університету.

Відійшов у вічність завідувач кафедри французької мови і зарубіжної літератури Степан Бобинець.

Про це повідомив у соцмережах Михайло Рошко, декан факультету іноземної філології УжНУ:

З глибоким жалем колектив факультету іноземної філології УжНУ сповіщає сумну звістку: сьогодні, у понеділок 14 грудня 2020 року, у лікарні, після кількатижневої мужньої боротьби з COVID-19 перестало битися серце нашого колеги, прекрасної людини і талановитого викладача, сумлінного науковця і щирого патріота України завідувача кафедри французької мови і зарубіжної літератури доцента Степана Степановича Бобинця. – йдеться у дописі.

Довідка:

Степан Бобинець народився 13 липня 1945 року у верховинському селі Ізки на Міжгірщині. Закінчив відділення німецької мови і літератури факультету романо-германської філології Ужгородського державного університету у 1967-му році.

З того часу усі роки працював викладачем спочатку німецької мови на кафедрі іноземних мов, а згодом – викладачем зарубіжної літератури на кафедрі французької мови і зарубіжної літератури.

Паралельно працював на обласному радіо і був редактором університетської газети «Радянський студент». У 1983-му році Степан Степанович захистив кандидатську дисертацію по творчості Фрідріха Шіллера, а у 1987-му – отримав наукове звання доцента кафедри іноземних мов.

У 1986-му році був обраний деканом факультету романо-германської філології, і в цілому пропрацював на цій посаді чотири строки: з 1986-го – до 2006-го. Останні 5 років працював на посаді завідувача кафедри французької мови і зарубіжної літератури.

Загалом у нього 53 роки науково-педагогічного стажу, і всі – у стінах рідного факультету. Степан Степанович Бобинець є автором понад 100 наукових та навчально – методичних публікацій. Багато разів виступав опонентом на захистах кандидатських дисертацій із зарубіжної літератури.

Був талановитим лектором, викладав курси Античної літератури, Середніх віків та доби Відродження, а також зарубіжну літературу ХVІІ – XVІІІ століть. Студенти любили і шанували Степана Степановича, із задоволенням слухали його лекції, захоплювались його дикторськими інтонаціями та вишуканою літературною мовою, яскравим гумором.

За роки деканства Степана Степановича на факультеті романо-германської філології відкрито нове відділення: румунської мови і літератури, встановлено зв’язки з французькою сільськогосподарською комуною «Лонго Май» у Провансі, куди кілька років поспіль їздили на стажування студенти і викладачі французького відділення; організовано поїздки студентів і викладачів німецького відділення у Німеччину (у м. Зіген і Дармштадт), було влаштовано перший на факультеті комп’ютерний клас, створені кафедральні бібліотеки франкомовної та німецькомовної літератур тощо.

Степан Степанович користувався авторитетом і повагою серед колег, був дуже людяним, доброзичливим керівником і колегою, готовим завжди підтримати, прийти на допомогу, порадити і підказати.