В Ужгороді вийшла нова книга про діячів Карпатської України

Наприкінці минулого року в ужгородському приватному видавництві „Ґражда” побачила світ книга Віктора Рекіти „Лицарі Великого Чину”.

Треба сказати, що це вже третя праця молодого дослідника з Тячева. Вона, як і попередні, присвячена періоду Карпатської України (1938-1939). Цей факт є показовим, адже у 2009 р. ми будемо відзначати 70-ту річницю тих видатних подій, що сколихнули світ.

Передмову до книги написав знаний дослідник історії Карпатської України професор Сергій Федака. Рецензентами виступили професори Володимир Задорожний та Роман Офіцинський. Крім того, рукопис книги було рекомендовано до друку Науковою радою НДІ україністики ім. Михайла Мольнара.

За структурою книга складається з сімох невеликих нарисів. Загальний обсяг видання – 88 сторінок.

У новій книзі Віктор Рекіта проаналізував окремі аспекти діяльності Августина Волошина. Цей задум реалізовано через призму праць сучасника Волошина – Василя Ґренджі-Донського. Автор дослідив його спогади, вміщені в „Щоденнику” та публікації в пресі про президента Карпатської України. Дослідник стверджує, що між двома громадсько-культурними та політичними діячами на протязі двох десятиліть склалися дуже тісні взаємини. Саме А.Волошин у 1923 р. написав передмову до другої збірники В.Ґренджі-Донського „Золоті ключі”. Тим самим благословивши молодого письменника у літературне життя. Висока довіра В.Ґренжі-Донському як журналісту, виявилася у його призначенні на посаду редактора урядового щоденника „Нова Свобода”. В.Рекіта на 16 стор. книги зізнається, що інколи В.Ґренжа-Донський ідеалізував та обожнював постать А.Волошина, щоправда і не боявся критикувати свого вчителя.

Поглибив автор дослідження щоденника В.Ґренджі-Донського „Щастя і горе Карпатської України”. Він наголосив на тому, що ця „праця воістину безцінна. Це величезний джерельний масив, який містить славну главу українських визвольних змагань”.

Приємно вразили генеалогічні пошуки дослідника. У рецензованому виданні В.Рекіта представив ґрунтовні розвідки про родовід В.Ґренджі-Донського та головного коменданта Карпатської січі Д.Климпуша. Автором розроблено схему родоводу Климпушів, до якої включено понад 40 імен. Щоправда дана схема ще потребує певного доопрацювання та доповнення, адже не вдалося встановити роки народження всіх членів родини.

У праці викладено також авторське бачення життєвого та творчого шляху відомих діячів Карпатської України – Вікентія Шандора та Миколи Бандусяка. За словами В. Рекіти, біографія В. Шандора – це біографія цілої епохи, пов’язаним із національним самоусвідомленням населення Закарпаття. Стосовно М.Бандусяка, то „він невтомно втілював у життя національну ідею соборності України на всіх її теренах, він належав до тієї частини українського громадянства, яка не прагнула до великих посад і привілеїв, а своєю щоденною працею втілювала в життя ідею, якою жила, якою марила і в яку вірила”.

Трохи осторонь від них стоїть постать фундатора сучасної словацької та чеської україністики Михайла Мольнара. Йому автор присвятив останній нарис своєї книги. Цілком слушно В.Рекіта зазначає, що М.Мольнар відіграв величезну позитивну роль у збереженні та розвитку українсько-словацьких контактів у галузі культури та літератури, активізації українського життя в межах Східної Словаччини. Погоджуємося з автором, що саме Мольнар повернув із небуття ім’я „зачинателя новітньої української літератури на Закарпатті” В.Ґренджі-Донського.

Позаяк наприкінці книги вказано, що вона призначена в тому числі для студентів та учнів, не було б зайвим навести дату народження та смерті окремих досліджуваних персон, як це автор робить у випадку з Д.Климпушем та М.Мольнаром. Видання значно б могло виграти, якби В.Рекіта подав портрети діячів Карпатської України не лише на обкладинці, а до кожного розділу. Зустрічаються у праці також деякі технічні помилки, які, однак, не применшують її високого, фахового рівня.

Ми впевнені, що праця Віктора Рекіти заповнить прогалину в біографістиці Карпатської України. Автору ж хочемо побажати продовжувати наукові пошуки та поглиблювати наші знання з історії Закарпаття.
Юрій Данилець, свободный журналист "ХайВей"

До 70–річниці проголошення Карпатської України