Великий "розвод по-українськи" від Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка

Гучні заяви голови уряду про перерахування величезних сум на субсидії населенню — ніщо інше, як Фільчина грамота.

Прем’єр, очевидно, забув додати, що більшу частину цих коштів становлять дотації для «Нафтогазу».

Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що за підсумками 2015 року держава виділила на субсидії 24,5 млрд грн. Таку суму неодноразово називав і міністр соціальної політики Павло Розенко. Але гучні заяви про перерахування величезних компенсацій із держбюджету постачальникам комунальних послуг аж ніяк не свідчать про суттєву допомогу українцям в оплаті цих послуг.


«Насправді виплати державних субсидій за минулий рік склали лише близько 2,5 млрд грн, — пояснює «ВВ» експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук. — А секрет такої розбіжності у цифрах простий: більша частина із заявлених 24,5 млрд припадає на дотації для «Нафтогазу», теплокомуненерго і частково для обленерго. Цинічно говорити, що на субсидії виділяється така величезна сума, бо насправді населення отримує в рази менші компенсації».


Щодо дотацій. Справа в тім, що середньорічна ціна на імпортний газ із ЄС і Росії становить близько $290 за 1000 куб. м. Водночас підприємства теплокомуненерго оплачують газ за ціною 2994 грн за тисячу кубометрів. Так, за минулий рік ТКЕ використали близько 8 млрд куб. м блакитного палива. Відповідно, з орієнтовної суми 55 млрд грн теплокомуненерго оплачують лише 24 млрд грн. А різницю — 31 млрд грн — і надалі фінансує бюджет країни.
«Фактично йдеться про продовження прихованого дефіциту «Нафтогазу», — каже Юрій Корольчук.


«Ця схема була створена, щоб приховати пряме субсидування «Нафтогазу» з бюджету, — додає експерт Фонду громадської безпеки Юрій Гаврилечко. — І єдиним «досягненням» уряду в цьому питанні є те, що третина населення уже не в змозі оплатити житлово-комунальні послуги, адже перебуває за межею бідності. І тут варто нагадати, що прожитковий мінімум, який також закладений у систему оплати житлово-комунальних послуг, — це просто бюджетний показник, який не має жодного стосунку до нинішніх реалій».


Примітно, що більшість домогосподарств, яким надаються субсидії, складаються з однієї особи — минулого року ця категорія налічувала майже 55% домогосподарств. При цьому в Мінсоцполітики вважають, що за пропискою однієї людини в домогосподарстві може приховуватися реальне проживання кількох осіб. Тож відомство надіслало сигнал, що 2016 року розпочнеться контроль за наданням субсидій. І не виключено, що цього року частину українців позбавлять державних дотацій. Відомо, що усунути можливі маніпуляції з боку населення у цьому питанні вимагає й МВФ.


Водночас прем’єр-міністр заявив, що 2016 року обсяг коштів на субсидії зросте до 35 млрд грн.


«Це пов’язано з подовженням опалювального сезону. Можна спрогнозувати, що реальна сума буде навіть більшою — близько 40-45 млрд грн. Однак із цих грошей власне дотації за оплату комунальних послуг для населення становитимуть до 6-7 млрд грн, а решта піде для «Нафтогазу» і ТКЕ», — пояснює Юрій Корольчук.


Варто відзначити, що субсидії в Україні залишаються мізерними. Так, у 2013 році середня сума такої «допомоги від держави» склала 160 грн в рік, у 2014-му — 232 грн, у 2015-му — 500-550 грн.
При цьому в багатьох європейських країнах, а також у США, Японії, Китаї громадяни отримують адресну соціальну підтримку на утримання житла.


«Поки люди не почнуть отримувати субсидії на руки, про повноцінну реформу сфери ЖКП говорити не доводиться, — вважає президент Фонду енергетичних стратегій Дмитро Маруніч. — Звичайно, є ризики, що якщо видавати «живі» гроші, то вони можуть використовуватися на інші цілі. Очевидно, влада побоюється, що не зможе відпрацювати механізми розподілу цих коштів настільки якісно, щоб не зірвати систему оплати житлово-комунальних послуг».


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Купив валюту? Залишайся без субсидії!