"Європу без заробітчан загребуть кури", кричать ті, хто заробляє на них чималенькі гроші

Без українських заробітчан Європа помре з голоду, бо нічого не посадить, нічого не збере. Та й взагалі, Європу без заробітчан загребуть кури - весь цей безглуздий галас здіймали ті хто хотів заробити грошенят на відправці на кордон довірливих заробітчан, переконаних, що для роботи в Європі вистачить лише "біометрії". Заробити на заробітчанах намагалась навіть недолуга українська влада.

Уряд заходився встановлювати якісь квоти, правила для ЄС... Та, як кажуть, дурень думкою багатіє! Час свідчить, що Європа справляється з усіма проблемами і без українців. Це природно. ЄС від початку свого існування ніколи не потребував допомоги України. Завжди було навпаки. Щодо заробітчан, то зменшення попиту на їх труд в ЄС теж цілком природний і має суто економічне підгрунтя. Мова в цій статті йде, насамперед, про "туристів-різноробочих" по "біометрії", та сезонних робітників - тих, хто складав більшість українських заробітчан. 

Про закриті - для більшості українців - кордони з ЄС було в попередній публікації (див. тут).  В тій публікації йшлося, більшою мірою, про карантинні заходи на кордонах, вжиті проти ширенню COVID-19. А сьогодні про економічну сторону справи. Це основа. Пам'ятаєте, як у Маркса: буття визначає свідомість...)). Переглянемо, що й як відбувається в тих країнах ЄС, де найбільша кількість українських заробітчан. Дуже багато наших живуть і працюють в Італії та Іспанії. Але ці країни не є метою нашого невеличкого дослідження. Тому що ядро української діаспори цих країн сформувалося задовго до "безвізу". Тамтешні українці, в більшості своїй, живуть там постійно, багато хто з них вже й громадянство встиг поміняти. Іспанія та Італія далеко, туди не їздять масово сезонні заробітчани з України - дорого. Тож почнемо з сусідніх країн. 

Польща
У Польщі найбільша кількість українських заробітчан. Наприклад, українська редакція "ТСН" телеканалу 1+1 вважає, що в Польщі живуть більш-менш постійно та працюють близько 2 млн. громадян України (див. скрін нижче). 

Буцімто з тих 2 млн., за даними "ТСН", з початком коронавірусу, повернулося в Україну близько 400 тис. Тобто, більша частка заробітчан залишилася в Польщі. Але знаєте, вірити нинішнім українським джерелам - себе не поважати. Не важко було з'ясувати, що тележурналісти 1+1, як завжди, збрехали. Польске видання Gazeta Prawna .pl, з посиланням на прикордонну службу Польщі повідомляє, що в період з 15 березня по 30 квітня - тобто в самий пік карантину - з Польщі виїхало 198,8 тис. громадян України, при цьому 53 тис. українців, навпаки, заїхали в Польщу (на польскій мові - див. тут). Це означає, що й без тих, нових  "туристів-різноробочих" по "біометрії", на момент пом'якшення карантину помічників в Польщі вистачало. 

В минулі роки, безсумнівно, на сезонні роботи треба було ще більше дешевих рук з України. Але цього разу коронавірус вніс серйозні корективи в кількість робочих місць - безробіття стрімко зростає по всьому ЄС і Польща не є виключенням. За даними польських ЗМІ та Урядів, рівень скорочень на польских підприємствах сягнув межі 2005-го року, а безробіття в країні стрімко зростає. За даними інформаційної агенції PAP, яку цитують польські ЗМІ, в березні безробітних було 909,4 тис. осіб (польською мовою див. тут). В квітні рівень безробіття в Польщі ще збільшився - сумарна кількість людей, зареєстрованих в польських центрах зайнятості сягнула 965,8 тис. осіб (польською мовою див. тут). В травні спостерігалася та ж сама тенденція - безробітних на кінець місяця вже було 1011,17 тис. осіб (польскою мовою див. тут). Тобто, тільки за два весняних місяця, на які прийшовся пік карантину в Польщі, роботу в країні втратили 102,3 тис. громадян. 

В цій ситуації в польскому суспільстві, серед політиків та урядовців розгортається дискусія про зменшення залежності від іноземної робочої сили та швидкої переорієнтації на власні трудові резерви - на залучення власних, польських безробітних. До яких, до речі, належать і громадяни України, що втратили роботу, але мають ПНП в Польщі та проживають там постійно. І це стосується не лише промислових підприємств, або малих торгівельних та виробничіх фірм - мова йде навіть і про сезонні роботи в сільскому господарстві - галузі, де в минулі роки завжди покладалися на дешеві робочі руки з України.

Показовим в цьому сенсі є позиція польського міністра сільского господарства Яна Кшиштофа Ардановського (Jan Krzysztof Ardanowski - поль.). Наприклад, нещодавно, міністр сільского господарства Польщі сказав: "... сьогодні разом із міністром у справах сім'ї, праці та соціальної політики я звернувся до поляків з проханням - в ознаку солідарності з фермерами, але і у власних інтересах (поляків - авт.), адже ви йдете робити, щоб заробляти - йти працювати на фермах. Бо, можливо, вони (поляки - авт.) дізнаються більше про роботу фермера і перестануть так дурно і критично говорити про сільське господарство, якщо побачать, як виглядає ця робота, і зароблять собі трохи грошей. Це звернення до безробітних... до молоді зі шкіл... Усі ці люди повинні працювати в господарствах заради підтримки фермерів, але також для власного блага та власного здоров’я" (польською мовою див. тут). 

І подібних цитат, щодо необхідності орієнтуватися на власні резерви, а не на прибульців з-за кордону, в польській пресі останніх днів можна знайти десятки, а то й сотні. І знову ж таки, це природно! Так само роблять і в Україні. Коли в родині все добре, коли родина достатньо заробляє, копати картоплю на городі у бабусі ніхто не поїде - скоріш за все, знайдуть наймитів, трохи їм заплатять та й усе. А от коли скрута - то вся родина залюбки аж побіжить на село - і бабусі допомогти, і харчами затаритись. Певна річ, що якийсь відтік заробітчан в Польщу буде, але не такий вже й великий. Навпаки. Треба брати до уваги ще один важливий нюанс. Безумовно, що для польських фермерів та роботодавців українські зробітчани обходяться дешевше, ніж свої власні працівники. Але для того і існує держава - сьогодні польські міністри будуть вмовляти польських безробітних і молодь йти працювати, а завтра польські міністри ініціюють по всій країні рейди з виявлення та депортації нелегальних трудових мігрантів. І з цього приводу, хотів би зауважити: не треба думати, що це будуть акції проти українських заробітчан, чи сербських, чи якихось інших - це будуть заходи проти власних, польських недобросовісних роботодавців, які в часи економічної кризи не доплачують до бюджету. 

Ну і на останок, хотів би звернути увагу читачів ще на низку суто епідеміологічних факторів. Не треба забувати й про те, що і в Польщі, і в Україні дуже високий рівень захворюванності. Згідно з даними Worldometers на вечір 07.06.2020, щоденний приріст нових випадків інфікування - в Польщі (+575), в Україні (+485). Це більше, ніж в Іспанії (+240) та більше, ніж в Італії (+197). І якщо Польща, Італія та Іспанія дають реальну статистику, то Україна, за переконаннями багатьох фахівців занижує цифри по COVID-19, і це стверджують саме європейські лікарі (подробиці див. тут). Безумовно, що до цього можна по різному ставитись, але ж в Європі завжди більше прислухаються до своїх власних фахівців, ніж до українських. 

Так чи інакше, але в Польщі існує велике занепокоєння високим рівнем захворюванності в країні. Сусіди Польщі і партнери по  Вишеградській четвірці - Чехія, Словаччина та Угорщина - вже відкрили навзаєм свої кордони всередені ЄС (подробиці див. тут і тут). А Польща - утрималася та нічого не відкрила, навіть всередені ЄС. Це може бути аж ніяк не пов'язане з Україною, але стовідсотково те, що в таких умовах не варто сподіватись на швидке і суттєве пом'якшення пропускного режиму й на східних кордонах Польщі. Ось такі новини. Залишайтеся з цим блогом. Найближчими днями вийдуть публікації щодо ситуації на ринку праці в Чехії, Словаччині, Австрії та Німеччині. 

Олександр Токмаков