Закарпаття багате на унікальні корисні копалини

Кажуть, що багатство земельних надр в будь-якій країні – це як людський талант: він або є, або його немає. Якщо говорити про Україну, то це надзвичайно талановита держава, розмаїта своїми земельними ресурсами. Як твердять вітчизняні фахівці, із 120 видів корисних копалин, які використовує людство, 97 видів зберігають надра України.

Для багатьох країн корисні копалини, які завжди користувалися попитом на світовому ринку, вже стали «золотим джерелом». Україна ж, яка за своєю мінерально-сировинною базою займає далеко не останнє місце в світі, на жаль, у цьому напрямку свій потенціал не розвиває. Адже, щоб досягнути рентабельності у використанні родовищ, потрібні немалі фінансові вливання та врегулювання нормативно-правової бази, чого у нашої держави наразі немає.

Про перспективи та проблеми геологорозвідувальних робіт на Західній Україні «Об’єктивно» розповів директор ДП «Західукргеологія» Степан Халус.

– Наскільки багатими є земельні надра Західної України?

– Ця територія є дуже багатою. Окрім покладів нафти та газу, тут є такі корисні копалини: золото, свинець та цинк, алюміній, ртуть, германій. Неметалічні поклади – сірка, фосфорит, сіль калійна, кухонна, озокерит, гіпс, родоніт та багато інших.

За час роботи ДП «Західукергеологія» наші фахівці відкрили на теренах Західної України 56 нафтогазових родовищ. Саме звідси пішли початки видобутку газу, перші нафто-газові промисли.

До прикладу, перший збудований газопровід йшов від Дашави до Києва, трохи згодом ще долучили Москву. Тобто наші газові родовища працювали на весь Радянський Союз. Але будь-які природні ресурси мають схильність із часом вичерпуватися.

– Після цього на Західній Україні ще залишився потенціал у видобування цінних покладів?

– Потенціал є. Окремі корисні поклади на теренах Західної України повністю не вичерпані. Але буріння потрібно проводити на великих глибинах, що державі чи інвестору обійдеться в немалу суму. Тобто, чим глибше вибурювати свердловину, тим більше потрібно затратити грошей.

Тому сьогодні залишається дозбирувати те, що ще залишилося на маленьких глибинах. Це, до прикладу, родовища, котрі свого часу були пропущені. Відтак, ми проводимо свого роду ревізію залишків.

– А який із районів Західної України можна назвати найбагатшим на корисні поклади?

– Кожен із районів має свої багатства. Щоправда, ми не ділимо територію за адміністративний районуванням, а геологічно. До прикладу, Львівсько-Волинський басейн багатий на вугілля, Прикарпаття - на поклади газу і нафти. Так, у Бориславсько-Покутській зоні найбільші нафтові родовища, а у Більче-Волицькій зона - газові родовища. Закарпаття багате поліметалами.

– Чи є на Західній Україні корисні копалини, рідкісні для інших регіонів?

– Звичайно. Зокрема - це є унікальні родовища в Закарпатті. Там є багато геологічних пам’яток. Окрім того, ця територія Західної України також багата і на золото. На сьогодні розвідане і працює єдине Мужіївське золото-свинцево-цинкове родовище в Берегівському районі.

– В інших районах Західної України можуть бути ще поклади золота?

– За 25 км від Мужіївського родовища розміщене Біганське барито-золото-поліметалічне родовище. Також розвідана південна частина золоторудного родовища Сауляк. Існують реальні передумови для виявлення родовищ золота у Вишківському рудному районі, який за геологічною будовою є повним аналогом золоторудних районів Бая-Маре Румунії.

– Окрім цього, які пошуково-розвідувальні роботи сьогодні здійснює ДП «Західукргеологія»?

– Ми працюємо на території Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської, а також Волинської областей. Здійснюємо пошуково-розвідувальні роботи на усі види корисних копалин. Проте в прерогативі нашого підприємства – пошук родовищ нафти та газу. Сьогодні в цьому напрямку у нас працюють три нафтогазорозвідувальні експедиції.

Поза тим йде також розвідка твердих корисних копали – вугілля, калійних солей, золота, поліметалів, будівельних матеріалів тощо. Над пошуком цих багатств нині працюють дві геологорозвідувальні експедиції.

Також, у рамках спеціальної державної програми, ми здійснюємо пошук питної води. Адже часто люди у певних населених пунктах споживають воду із природних потічків, через що виникає багато хвороб. Тому і проводимо розвідку питної води, аби забезпечити нею якийсь населений пункт. Особливо актуальною ця робота є після різноманітних повеней.

Окрім того, наша гідрогеологічна експедиція працює не лише над пошуком прісної води, а й мінеральних та термальних вод. Адже мінеральні води різних типів, які широко розповсюджені по Західній Україні, можуть слугувати базою для розвитку оздоровчого лікування.

Щодо термальних вод – вони в основному розповсюджені на території Закарпатської області. Зокрема у межах Берегівського району, Ужгородському, Хустському та Тячівському районах є загальні запаси термальних вод із температурою 60 градусів за Цельсієм до 100 тис. куб. метрів/добу.

– Яку роботу необхідно виконати перед відкриттям родовища? Як Ви проводите пошуки можливих корисних покладів?

– Щодо пошуків нафти чи газу, які можна назвати найпопулярнішими, то, перш за все, проводяться сейсмічні роботи, які визначають структуру землі. Далі проходить детальна робота, на основі якої видається паспорт, який засвідчує те, що там може бути нафта і газ. Опісля фахівці нашого підприємства роблять оцінку перспективності покладів. Та лише потім виходять на пошукове буріння.

Для проведення буріння потрібно отримати і відповідні документи, зокрема ліцензію від Мінприроди.

Часом на пошукових роботах усе може призупинитися. Вони припиняються, якщо на місці розвідки не підтверджується наявність корисних покладів. Якщо ж є приплив, тоді починаємо розвідувальне буріння. Після цього здійснюємо останній етап роботи – підрахунок запасів корисних копалин чи геолого-економічну оцінку. І лише після виконання усіх вище зазначених етапів йде промислове освоєння родовища.

– Скільки таких розвідувальних експедицій сьогодні задіяно у роботі?

– Тільки пошуками питної води у нас сьогодні займається три експедиції. Ще дві ведуть роботу із пошуку нафти та газу. Загалом їх є досить багато, адже, як я вже перелічував, профіль підприємства є досить великий. Тобто одночасно може бути задіяно 5 експедицій.

– Ви працюєте під державні або інвестиційні замовлення. Хто сьогодні більше зацікавлений у фінансуванні геологорозвідувальних робіт та промисловому освоєнні родовищ, від кого частіше отримуєте замовлення – держави чи приватних структур?

– Сьогодні є різні замовлення. Частина роботи здійснюється за кошт держави, частину замовлень отримуємо від підприємств. Тому сказати, хто частіше звертається до ДП «Західукргеологія», - важко.

В один період року переважають державні замовлення, в інший – приватні. Але для нас головне – фінансування із будь-якого боку, адже наше підприємство може працювати у тому обсязі, в якому отримує кошти.

– На яку суму цьогоріч ДП «Західукргеологія» отримало державних замовлень?

– Ліміт, який нам виділила держава на проведення геологорозвідувальних робіт із нафти та газу, становить 5 млн. 867 млн. Для решти досліджень, зокрема і пошуку прісної води, виділено 11 млн. 452 тис. грн. Ці суми є краплею у морі. Адже для буріння глибокої свердловини потрібно щонайменше 50 млн. грн., натомість ми отримуємо кілька мільйонів на усі свердловини. Як бачите, проводити серйозні пошукові роботи за державний кошт просто нереально.

Також і не у кожного інвестора присутні такі кошти. Наприклад, середній бізнес практично не вкладає у видобуток корисних копалин. Таке собі можуть дозволити лише великі та потужні компанії.

– Окрім державних замовлень, Ваше підприємство отримує ще якусь підтримку від керівництва країни?

– Держава покинула нас на виживання. Наприклад, за кордоном гроші на такі дослідження в основному і дає державна влада. Відповідно, з’являється ланцюгова реакція. Бо коли держава зацікавлена в проведенні такої роботи, то інтерес у вкладенні коштів з’являється і у підприємців.

А ми сьогодні опинилися в ситуації, коли зацікавлення зі сторони керівництва нашої країни немає, та й приватні компанії не поспішають займатися промисловим освоєнням родовищ. Адже для цього потрібно мати відповідні кошти та фахівців. Натомість, така сфера роботи не приносить миттєві прибутки. Це не той випадок, коли сьогодні ти вклав гроші, а вже завтра отримуєш якусь віддачу. У видобуванні корисних копалин слід очікувати такої віддачі роками. А бізнесменів переважно цікавлять швидкі гроші.

Водночас не сприяє розвитку сфери і законодавство, де немає стабільності. Адже у кодекс про надра та закон про нафту і газ постійно вносяться якісь зміни.

– Якщо інвестори уже зацікавилися багатствами нашої землі та що найчастіше прагнуть видобувати?

– Звичайно, найбільше інвесторів цікавлять нафтові та газові родовища. Також маємо багато пропозицій від будівельних компаній щодо пошуку відповідних копалин, які є необхідними для їхньої галузі. Це, наприклад, гіпс, крейда, глина, цементна сировина.

Також є зацікавленість крупних компаній мінеральними водами. Проте знову ж таки є складнощі в отримання ліцензії на проведення тих робіт. Адже їх потрібно в основному погоджувати із районними чи сільськими радами, які часто не проявляють розуміння.

– Чому, при багатстві надр Західної України, більшість інвесторів подаються все ж вкладати гроші у видобуток покладів на схід держави?

– З одного боку, на Сході України є дещо більше запасів корисних покладів. Відтак підприємства можуть здійснювати більший обсяг видобутку. Окрім того, відрізняються умови буріння. На Західній Україні складніший геологічний розріз, тому і самі умови буріння тут складніші. У результаті наші свердловини обходяться у два – три рази дорожче, аніж на Сході.

– Як на Ваше підприємство плинула нестабільна економічна ситуація в Україні?

– Звичайно, наше підприємство теж зазнало впливу економічної кризи. У нас вона проявилася у обсягах інвестування. Тобто з кризою підприємства почали менше вкладати коштів, адже значна частина бізнесу працювала завдяки кредитам. Такими власними обіговими коштами, які б дозволили вкладати у сферу видобування корисних покладів, володіють одиниці.
"Об’єктивно"