Закордонний туризм. Що так і тягне мешканців Закарпаття у «теплі краї»?

За неймовірними пригодами і різнобарв’ям позитиву краян усе частіше ваблять закордонні поїздки, і не лише до сусідніх Угорщини та Словаччини. А й до Гарячої Африки.

Саме тут, у колисці фараонів, древньому  Єгипті, однією із перлин туристичної «мушлі» є незрівнянна Хургада зі своїми скарбами.

Унікальні архітектурні пам’ятки, солоний подих Червоного моря, насиченого коралами й заселеного екзотичними рибами, аквапарки, дайвінг, ловля риби у круізі на яхті, смачна їжа із морепродуктами і ряд інших розваг для дітей і дорослих – в обіймах сонця і тепла у будь-яку пору.

Дістаються наші туристи найперше до Львова залізничним сполученням, а відтак, літаком відповідного туроператора. Але до того вам необхідно запастися ще й залізним терпінням, проходячи відповідний контроль а аеропорту, зазначають подорожуючі із Закарпаття.

Нерідко аеросполучення доводиться вичікувати півдня в  аеропорту, аж поки не прибуде очікуваний авіарейс. Кількагодинне очікування доволі часто зумовлене ще і затримкою рейсу із певних причин. І все ж, любителі подорожей таки радять  бажаючим не зволікати і чим більше витрачати свій час на приємні поїздки. Адже вони цього варті.

Найзручнішим періодом відпочинку у Хургаді, за словами наших туристів, є осінь та зима. Адже тоді, наголошують, там уже не надто спекотно

–Восени температурні позначки у Єгипті – 32 градуси, ну а взимку – 26, – каже любитель мандрівок Андрій. –Минулого разу були із дружиною у Туреччині. Витратили 20000 гривень на путівку. Дуже сподобалось, – каже мандрівник. –Цього року наша путівка обійшлася дещо дорожче. Та це ми уже їхали всією сім’єю,  – додає пан Андрій.

–На задоволення витратили  майже 40 000 гривень. Але не жалкую. Приємно відпочили у п’ятизірковому готелі протягом тижня. У меню послуг усе було включено. І для  малечі був рай. Діти весь час проводили у аквапарку на території готельного комплексу. Щовечора для них працювали безкоштовно аніматори, влаштовуючи справжню дискотеку, ще й із вивченням англійської та лічилок арабською у формі гри. Дітям це дуже подобалось. Ну і ми із дружиною були у захваті. Одним словом, є що згадати і чим поділитись.

–Вражень багато. Це і люди, і природа, й обслуговування  у готелі , звичайно, архітектура, стиль будівництва. Однією із найшановніших пам’яток архітектури цього міста є  і водночас важливим туристичним об’єктом , по праву є мечеть – найдавніше і найсвященніше місце у Хургаді. Мали нагоду помилуватися її унікальністю.

–Приємно гуляли туристичними вуличками, насолоджуючись видом. На одній із вулиць ми натрапили на ряд цікавих образів у камені . Тут були ще й ідоли моаі із Острова Пасхи.

–На пірамідах цього разу не побували . Адже вони розташовані у самому Каірі і поїздка до них вимагала аж 7 годин від Хургади. Цілу ніч треба було їхати, а малеча би не витримала дороги. І, все одно, замість автобуса у напрямку до пірамід, вирішили обрати значно коротший маршрут наших мандрів. Ним і стало Червоне Море, яким від ранку й до обіду курсувала наша яхта у супроводі гіда. У ході екскурсу була нагода половити рибок, поплавати у спеціальних жилетах у відкритому морі та подивитися на мешканців глибин моря із люка батискафа. Що здивувало, то це те, що місцеве населення обожнює український шоколад. За одну плитку «Оленки» чи «Рошен» згідні на знижку товару у тамтешніх туристичних лавках. Тому часто наші туристи беруть у мандрівні валізи пару шоколадок. Взяли і ми кілька рошенів. На місці розрахувалися грошима та шоколадкою  у магазині готелю за чудову знижку на шорти. О, яким він був задоволеним, продавець магазину, коли я запропонував йому шоколад…

Хочу додати, що не лише відпочинком були вражені, а і ставленням до нас, як до туристів. Водії таксі, працівники на рецепції були із нами дуже люб’язні, а цікавившись, хто ми і звідки приїхали, щиро віталися, як у нас в Україні популярним вітанням після майдану «Слава Україні!» Ми ж відповідали: «Героям слава!» .

Ішли до дому із купою емоцій, шоколадним загаром та сувенірними дарунками для рідних і друзів. До речі, в одній із сувенірних лавок із помірними цінами, отримали ще й подарунки на згадку від «чесного дяді» власника магазину. А через рік плануємо ще у «теплі краї» із Божою поміччю,– розповідає мандрівник із Закарпаття.

Мирослава Головнич.

Фото автора.