Заробітчани Закарпаття своїми переказами стимулюють економіку України

За даними НБУ в січні-липні 2018 року гастарбайтери перевели в Україну $ 6,3 млрд. Вражаюча цифра, особливо якщо врахувати, що за аналогічний період 2017 року заробітчани відправили з-за кордону $ 4,8 млрд., А в 2013 році - всього $ 3 , 7 млрд.

Але це лише офіційна статистика. Насправді, з урахуванням неофіційних платежів за сім місяців 2018 року в Україну зайшли близько $ 9 млрд іноземних заробітків українців. У 6 разів більше обсягу всіх іноземних інвестицій, які Україна отримала в цьому році.
На цьому тлі дискусії про пару мільярдів доларів, які МВФ може надати країні до кінця року, виглядають безглуздо. До того ж, кредити Фонду потрібно повертати, а ось валюта, яку українці привозять в Україну, працює на економіку і не підлягає поверненню.
Та й зростання ВВП, яким так любить хвалитися Держстат і уряд, багато в чому заслуга грошей гастарбайтерів. Нацбанк і Держслужба статистики відзначають, що приріст ВВП на 3,4% в першому півріччі значною мірою був обумовлений розвитком торгівлі і операцій з нерухомістю.

Так у всіх

Звичайно, і перша, і друга галузі ростуть не тільки за рахунок грошей гастарбайтерів. Однак опитування показують, що близько 80% всіх переведених в країну валютних коштів вони конвертують в гривню і витрачають на покупку товарів. А також інвестують в будівництво і ремонт свого житла. Якщо ж врахувати, що більшість товарів і будматеріалів виробляються вітчизняною промисловістю, то і зростання промисловості України - заслуга гастарбайтерів.
Фактично заробітчани вилучають валюту із зарубіжних країн, щоб стимулювати зростання економіки України. Без їх коштів Україна не отримала б втішну статистику зростання ВВП, а курс долара давно полетів за позначку 50 грн ./$.
Окремі експерти і політики бачать в розгулі трудової міграції загрозу. І навіть пробують ставити заслони для виїжджаючих на закордонні заробітки українців. Тим часом, слід визнати, що світова економіка стрімко глобалізується і трансформується. А експорт робочої сили зовсім не унікальна риса нашої економічної моделі.
Навіть жителі розвинених Німеччини і Франції їдуть працювати за кордоном. Як результат, країни отримують десятки мільярдів доларів валютної виручки щорічно. Експорт робочої сили став таким же природним елементом світової економіки, як експорт газу або нафти, зерна і соняшникової олії. Більш того, багато розвинених держав стимулюють експорт робочої сили, наприклад, та ж Німеччина.
Різниця лише в тому, що в Німеччині цей процес відбувається цивілізовано в рамках міграційного і податкового законодавства. В Україні ж панує хаос і плутанина. А левова частка трудових мігрантів обходить стороною білий ринок.
Причому поки, всупереч гучним заявам уряду, їх спроби допомогти українським гастарбайтерам переслідують рівно протилежні завдання.
Замість того, щоб регулювати внутрішній ринок, державі варто було б зайнятися підписанням договорів з країнами, в які українські заробітчани їдуть частіше і охочіше всього. Закріплювати в таких документах умови найму робочої сили і сплати податків, пенсійного забезпечення та захисту трудових прав. Це те, чого по-справжньому не вистачає українцям.
Поки ж вони часто скаржаться на порушення їх трудових прав, плутанину в питаннях подвійного оподаткування та неясні пенсійні перспективи. Але всі ці питання можна було б владнати в міждержавних угодах, як, наприклад, це зробили Німеччина або Китай, які також експортують робочу силу.

Приємний бонус

Експорт робочої сили має ще одну дуже корисну особливість. Всупереч розхожій думці, далеко не всі наші заробітчани відправляються до сусідів збирати полуницю і яблука. Багато з них працюють в Польщі в нових сучасних компаніях, які входять в провідні світові консорціуми і конгломерати. В результаті українці отримують солідний і легко монетизованими досвід работати.
Якщо надати для них можливості, більшість, заробивши гроші в ЄС, повернуться в Україну і відкриють власний бізнес, спираючись на отриманий в ЄС досвід. Саме такий шлях пройшла Туреччина: дуже багато тамтешніх бізнесмени заробили перші гроші в Німеччині.
Боротися з трудовою міграцією загороджувальними заходами нерозумно і небезпечно. Якщо економіка України дійсно буде показувати зростання, а зарплата буде істотно зростати, проблема дефіциту робочої сили зникне сама собою. До тих пір завдання держави реальними діями допомагати заробітчанам.