Заява Івана Петровція з приводу репресивних дій проти русинів
До редакції UA-Reporter.com надійшла заява закарпатського пісьменника і поета Івана Петровція. Друкуємо без змін
Останнього дня минулого, 2008-го, року мені піднесли видрукувану 25 грудня газету "Літературна Україна", яку я принципово вже роки й роки не читаю через її по-вкраїнськи письменницьку проституційність.
Там, на першій сторінці, в рубриці "Наша Спілка" в перших же рядках вміщена така інформація: "15 грудня відбулося останнє цьогорічне засідання Президії Національної спілки письменників України. Голова НСПУ Володимир Яворівський запропонував розглянути питання щодо доцільності членства в НСПУ Івана Петровція – представника Закарпатської письменницької спільноти, чиї вступи супроти НСПУ, підтримка так званих "русинів", які виступають проти українства в цілому, суперечать Статуту НСПУ. Рішення Президії – виключити Петровція Івана Юрійовича з Національної Спілки письменників України".
Все, що в відбувається в передноворічну ніч, ми сприймаємо як новорічні подарунки. Але мені пригадалися й інші "подарунки" від "вікріїнських патрійотів", які я одержую чи не щодня, починаючи з 1989 року – з того самого дня, як я чесно і щиро задекларував себе русином. А "подарунки" від українців були такі: не лише мої по-русинськи писані твори, а й саме моє прізвище, як символ русинського письменства, в українській пресі було під суворою забороною. Мене згадували лише тоді, коли хотіли покепкувати.
Так. Мені це боліло, бо під забороною в українців виявилося не лише моє рідне, кровне русинське слово - упродовж панування в моєму русинському краї "незалежної України" під заборону потрапив русинський танець, русинська народна пісня, русинський фольклор... – тобто все, що є душею мого русинського народу. І я подав свій голос на захист рідного. Упродовж цих двадцяти років русинського письменництва мене в 1996-му забороняв президент України Кучма: моя книга "Наші спüванкы" була заборонена, спонсори книги покарані, мені загрожувало ув'язнення, але внаслідок вручення мені прогресивними силами Америки, Канади і Європи Міжнародної премії імені А.Духновича, внаслідок створення Міжнародного комітету захисту автора і спонсорів книги "Наші співанки", мене тоді не ув'язнили.
За книгу "Битангüські спüванкы" мене прокуратурою України тричі притягали до кримінальної відповідальності.
За участь у роботі і повну підтримку рішень обидвох Європейських русинських конгресів мене викликали до Служби безпеки України.
Мені, а також отцю Димитрію Сидору, Петру Гецкові, Юрію Чорі, Михайлу Кеміню і многим іншим русинським патріотам українські і галицькі прийшляки інкримінують посягання на територію ... тієї землі, на якій народилися наші прапрадіди, батьки, ми і наші діти та внуки ! І за це нас судять прийшляки – украйинце з галичанами - паскудотні чужаки!..
А ось – за моє активне русинство мене виключено зі Спілки письменників України. Наслідки цієї по-вкраїнськи державної репресії я вже відчуваю. Але я бачу коло себе й інших русинів, репресованих українською державою: супроти великого патріота рідного русинського народу отця Димитрія Сидора Служба безпеки України порушила кримінальну справу, мусить у ці дні переховуватися істинний патріот русинської нації, прем’єр-міністр уряду Підкарпатської Русі Петро Гецко... Як цим трьом названим русинським патріотам, так і усьому русинському народові в цій страшній державі, яка зветься Україною, нині смертельно тяжко. До знемоги тяжко. Але я вірю – вічно так не буде. І саме тому на службу моєму рідному русинському народові я наладив найстрашнішу доступну мені зброю – письменницьке русинське слово.
І я заявляю: якщо я вартий нині чогось, то лише тому, бо я рідним русинським словом кличу мій рідний русинський народ іти до своєї русинської держави – чого б це нам не коштувало: смерть – так смерть!
Солодко вмерти за волю рідного русинського народу! Але ще солодше – щось для цього народу зробити. І я горджуся тим, що дещо таки зробив! Попри всі рогатки українців, а особливо по-вкраїнськи фашиствуючих галичан, встає з колін мій рідний русинський народ.
Ми, русини, не є народом войовничим. Упродовж століть і століть ми жили поруч із іншими народами: словаками, чехами, мадярами, румунами, жидами, циганами... – і все йшло гаразд. Але наприкінці дев'ятнадцятого століття, і особливо активно в першій половині двадцятого століття судьба почала до нас "делегувати" паскудотне плем’я малоросіян, особливо ж підлих – галичан. Доти ми й уяви не мали ні про Малоросію, ні про Україну...
А що ці фашисти чинять зараз?
Нас ще небагато, тих, хто прямо став до бою.
Але народ наш душею з нами.
Наш народ вивільняється від ганебних ланцюгів українського рабства.
І я щасливий тим, що стою в перших рядах борців за волю мого русинського народу!
Після останньої репресивної акції української держави проти мене, мені запропоновано кількома державами політичний захист – я можу просити політичного притулку. Воно б, може, і краще: аніж жити на пенсію у шістсот чотирнадцять гривень, що набагато менше ніж сто доларів на місяць, пожити нормальним життям у нормальній країні, а не в Україні...
Але я – поет мого русинського народу.
І я був, є і буду серед мого багатостраждального від українців і галичан русинського народу.
Мої, та й всього русинського народу, нинішні лозунги:
– Смерть – українським бандитам !
– Смерть – галицьким фашистам !
– Най живе русинська держава Підкарпатська Русь!
Іван Петровцій, русинський писатиль, м. Ужгород
Орігінал заяви знаходиться у редакції UA-Reporter.com
UA-Reporter.com
Коментарі
Свідомі українці, якщо ви
Свідомі українці, якщо ви європейці і НЕ нащадки козацького роду козака Мамая, родственника Чінгізхана так:
(а) додержуйте фундаментальні права людини а ай права русинів, яких признали у всіх сусідніх дежавах України;
(б) перестаньте продовжувати етноцид русинів и отсудіть державний документ "План Заходів..." з року 1996;
(в) перестаньте транспортувати нелегалів через територію Пудкарпаття (Закарп. обл.);
(г) перестаньте красти ліси на Закарпатті и продавати кругляки, щоб ви могли куповати дорогі мерцедески; Як народ козацького роду ваші гузиці суть приспособлені на хребети конів а не на мерцедески;
(д) перестаньте красти газ з труб и заплатіть мешканцям Закарпаття за транспорт газу, нафти через труби які проходять через землі закарпатцюв;
(е) за землі закарпатцюв, котрі Українська держава зобрала под газові и нафтові труби заплатіть закарпатцям компензацію; Довжіна всіх труб на Закарптті є 1000км, а то є дуже много землі для так малої територіі як є Закарпаття;
Смелый человек - порвет сбу
Смелый человек - порвет сбу как тузик грелку !!! Пример для русинской молодежи!
какой слог у "писателя":
какой слог у "писателя": "судьба почала до нас "делегувати" паскудотне плем’я малоросіян"... не поверя, что ото такой "русинский патриот" прочитал в жизни ъоть одну книгу, кроме своей...
да, кстати: "Мої, та й всього русинського народу, нинішні лозунги:
– Смерть – українським бандитам !
– Смерть – галицьким фашистам !
– Най живе русинська держава Підкарпатська Русь!"
СБУ к ответу за бандитизм!
" szyatéj i szvityacsej
" szyatéj i szvityacsej szya nimb nadiv na lajku..." " " "Za to , csto moj szlovary gotov k pecsati I prevoszxodit jix szovmesztnéj trud, SZKOLY KOLESZO FORTUNE NENADEZSNO! JA? CSTOBE SZ NIMI V MIRE ZSITY, kak v sztary, PETALSZYA XUZSE SZDELATY SZVOJ SZLOVARY, NO ETO OKAZALOSZY NEVOZMOZSNO!!! "... Á. F.
" Paszkugyte jmnya moje,
" Paszkugyte jmnya moje, bresity, Lemzujte bülse: JA- sto za mene ne kazsity!- Namnoho hürse. .............. Koj em peszav ruszénszykéj himn, Zver em fufajku- Szya tej e szvityacsej szya nimb Nadjiv na lajku! TYAHLESZYA VSZI DO MOJEX KNEH, NAJ E nefajnex: KRETEZOVALE NYA PRE VSZIX, XVALELE - TAJNO. No, a menyi , sto ne kazsity, I sznih zelenéj: Kédy hlyadajete deszy xanzsüv - Pöcsnity ez mene . Bo xto be nya ne obvenyav, Os ja padlyuka, Kazavem za szvenyu - szvenya, Za szuku-szuka! Naj me vte szvenyi j szvenyuxe CSENYATY REKLAMU- PESZATE BUDU JA SZTEXE NAVXTEMA. Aminy. " I.J. PETROVCIJ Junij 2003 hüd. Probacste Ivane Jurijovecsu. Z daleka. Aj to vukrutyaty - jak jim treba. Naj!!! TISZTELETEL...
гости или, как их называет
гости или, как их называет русинский писатель Иван Петровций, пришляки раскручивают вокруг Подкарпатской Руси одну из наихудших в ее истории охоту на ведьм. ведьмы - коренной народ этой страны подкарпатские русины. охотники - фашиствующие украинцы, преимущественно галичане. они забыли, что однажды уже были участниками акции "Ein Land! Ein Volk! Eine Nation!" эта дикая история кончилась уничтожением 20млн человек и полным фиаско организаторов. "кинули" фашисты и своих украинских подручных. сейчас эти бывшие подручные хотят повторить и возглавить события. итог их деятельности - закономерен. а вот судить бы их заранее желательно - это позволит сохранить главное - человеческие жизни и судбьы.
Бунтовщик? Уже который раз не
Бунтовщик? Уже который раз не побояпся от крыто выступить против системы. Знимаву калап!
ПИСАТЕЛЬ ? Прежде всего
ПИСАТЕЛЬ ? Прежде всего русинский патриот!