Додати новий коментар

Вишита сорочка, запаска, кабат (своєрідний піджак), бавниця на голові....

Ні, це не сценічний костюм, це весільний одяг в українському стилі, який пропонуватимуть молодятам Львова і не тільки для церемонії одруження. Як розповіла заступник голови Фонду святого Володимира Леся Крип'якевич, весільний одяг, у якому тепер вінчаються молодята, абсолютно не відповідає менталітету українців. Тому у фонді вирішили відродити традицію українського весілля з усіма його традиціями та обрядами (з вишиваними рушниками, короваєм, іконою, традиційними піснями та побажаннями). Першим кроком у цій роботі стало розроблення традиційного українського весільного одягу. Фонд замовив Львівському державному коледжу декоративного і ужиткового мистецтва ім. І.Труша розробити моделі українського весільного вбрання. Студентам-дипломникам запропонували п'ять варіантів одягу. Вони обрали вбрання за мотивами костюмів козацької шляхти, Східного Поділля та Яворівщини (Львівська область).

Весільний одяг за мотивами костюмів Яворівщини складатиметься з вишитої сорочки, спідниці, вишитих запаски та кабату, а також бавниці (головний убір, у якому є вишита основа та китиці). У чоловічому костюмі також є вишита сорочка, кабат, штани. В одязі поєднані лляні та бавовняні тканини білого та кремового кольорів, вишивка виконана червоними і чорними кольорами.
Подібний до одягу Яворівщини й костюм за мотивами Схід­ного Поділля. Основою є вишита сорочка, запаска з крайкою, яка переходить у корсет. Обов'язковим для дівчини є головний убір. Чоловічий костюм складатиметься з вишитої сорочки, штанів та кабату. Для цих костюмів модельєри використали домоткане полотно та льон, переважають пастельні та білі кольори, у вишивці поєднані червоні, жовті та зелені барви.
Ще один костюм розроблено у стилі весільного одягу козацької старшини. Такий костюм складатиметься з сукні, жупана, декорованих орнаментом у бароковому стилі, вишитої сорочки. Дівчина на голові матиме спеціальний убір. Ве­сільний одяг у стилі козацької старшини виготовляли з сучасніших, дорожчих тканин.
Ірина Базилевич, завідувач відділу художньої вишивки і моделювання одягу коледжу імені І. Труша, розповіла "Пош­ті", що весільний одяг, який став основою для створення осучаснених моделей, носили на території України у ХІХ ст. "Весільний одяг галичан був подібним до повсякденного вбрання, що­правда, багатшим. Переважали світлі кольори, а білого майже не було", - каже пані Ірина.
Кожен весільний костюм - це ручна робота. Пошиті вони тільки в одному екземплярі, тому студенти намагалися знайти універсальний підхід до пошиття одягу, щоб його могли одягати люди різної статури.
Найближчими днями викладачі коледжу повезуть ве­сільні костюми на виставку в Одеський центр української культури, а відтак вбрання повернуть у фонд, де молодята зможуть його випозичати на весілля. Буде це приблизно після Різдвяних свят. Плата за одяг - благодійний внесок, який молоде подружжя побажає.
І Леся Крип'якевич, й Ірина Базилевич переконані, що молоді українці не залишаться байдужими до такого одягу, адже на­віть тепер є багато пар, які одружуються в українських строях.
"Суботня пошта"