Додати новий коментар

Слідчі підрозділи міліції здійснювали досудове розслідування по 397-х кримінальних правопорушеннях, відкритих за фактами начебто вчинення злочинів із боку учасників акцій протесту з листопада 2013 по лютий 2014 року. Провадження були відкриті, зокрема, за такими статтями Кримінального кодексу України:
ст.194 — “умисне знищення або пошкодження майна”;
ст. 279 — “блокування транспортних комунікацій,… а також захоплення транспортних підприємств”;
ст. 122 — “умисні середньої тяжкості тілесні ушкодження”;
ст. 293 — “групове порушення громадського порядку”;
ст. 294 — “масові заворушення»;
ст.295 — “заклики до вчинення дій що загрожують громадському порядку”;
ст. 296 — “хуліганство”;
ст. 341 — “захоплення державних або громадських будівель або споруд”;
ст. 342 — “опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону”;
ст. 345 — “погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу”;
ст. 348 — “погроза або насильство щодо державного або громадського діяча”, а також по інших статтях кримінального кодексу.
Із 397 кримінальних проваджень, відкритих загалом по Україні, 209 розслідувала міліція Києва. На запит ТСК щодо надання прізвищ конкретних слідчих прокурорів, котрі здійснювали процесуальний супровід цих кримінальних проваджень, а також прізвищ слідчих суддів, котрі арештовували учасників протестних акцій, МВС, більшість управлінь внутрішніх справ та прокурорів областей відповіді не дали. Тобто вказані відомства приховують, хто зі слідчих відкривав кримінальні провадження та здійснював досудове розслідування; хто з прокурорів здійснював процесуальний супровід; хто зі слідчих суддів обирав стосовно підслідних міру запобіжного заходу — утримання під вартою.
За наявною в ТСК інформацією, слідчі прокурори та слідчі судді, котрі брали участь у фальсифікації цих кримінальних проваджень, по сьогодні перебувають на своїх робочих місцях, жодних заходів щодо звільнення їх з органів внутрішніх справ, прокуратури та судів не вживається.
Обурює той факт, що начальники обласних управлінь МВС та прокурори областей замість того, щоб самим розпочати службові перевірки щодо ганебних переслідувань і порушення Конституційних прав учасників протестних акцій, повідомляють, що їм невідомі прізвища слідчих прокурорів та слідчих суддів, і посилаються при цьому на наказ Генерального прокурора України від 17.08.2012 року № 69 — “Інформація про слідчого, прокурора (прізвище, ім’я по батькові, посада), якій вніс відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, а також слідчого судді, міститься в ЄРДР, держателем якого є Генеральна прокуратура України”.
Я направив Генпрокурору України В.Яремі дані по 397 провадженнях щодо учасників акцій протесту з проханням відсторонити від роботи слідчих прокурорів та слідчих суддів, котрі фальсифікували вказані розслідування, та притягнути їх до кримінальної відповідальності.

Геннадий Москаль