Пліч-о-пліч із братами-галичанами в рядах УПА незалежність України виборювали і закарпатці

Ци ми днями ми відзначаємо великі свята: Покрови Пресвятої Богородиці, Українського козацтва і 65-ту річницю створення Української Повстанської Армії. Ці свята поєднані між собою великим духовно-символічним змістом, а в історичному плані — це правоспадковість.

Понад п'ять віків тому для свого захисту від поневолювачів український народ створив козацтво - народне військове формування, яке взяло на себе функцію захисту своєї Вітчизни і народу від загарбників. З часом на зміну козацтву прийшла Українська Повстанська Армія, яка була утворена 14 жовтня 1942 року в лісах Полісся.

Перші її військові формування були створені зі згоди німецького командування, і німці планували, що вони будуть служити тільки їхнім інтересам. Але керівництво Проводів ОУН (б) і ОУН (м) використали німецько-радянську війну винятково з метою побудови на «визволених» німцями українських землях Соборної самостійної Української держави. Бійці цих формувань не присягалися на вірність Німеччині і А. Гітлеру, тим більше, що в тюрмах Німеччини томилися сотні керівників ОУН, у тому числі Степан Бандера.

Але життя та окупаційна політика фашистської Німеччини внесли свої зміни у плани та задуми ОУН. На окупованій німцями території почалися масові арешти свідомих українців, репресії та розстріли членів та симпатиків ОУН, що особливо активізувалося в період з вересня 1942 по лютий 1943 років.

У квітні 1942 року ОУН (б) визнає Німеччину таким же ворогом України, як і більшови-стська Росія. До осені 1942 року тривав перший підготовчий період УПА. Другий період - період боротьби УПА в умовах німецької окупації тривав з осені 1942 року до зими 1944 року. В цей чар на Західній Україні розгортається масовий повстанський рух, керований ОУН (б), і створюються структури, які нагадували регулярну армію. До складу УПА входили: УПА-Північ (з дислокацією на Волині, Поліссі); УПА-Захід (Галичина, Буковина, Закарпаття, Перемишль-щина, Холмщина, Лемківщи-на); УПА-Південь (Кам'янець-Подільська, Вінницька, частини Київської і Житомирської областей). Планувалося створити четверту групу УПА-Схід, але через наступ радянських військ це не вдалося зробити.

З пропагандистсько-роз'яснювальною метою Провід ОУН направляв похідні групи, які створили мережу підпілля ОУН на сході, півдні України, Криму і на Кубані.

Масові каральні операції німецько? влади в 1942-1943 роках призвели до того, що цивільне населення, шукаючи порятунку і захисту, активно допомагало відділам УПА — люди йшли в ліс, щоб захистити себе, свою родину і землю.

На початок 1944 року в УПА нараховувалось близько 65 куренів (батальйонів), у т. ч. 15 куренів представників різних поневолених радянською Росією народів (узбеків, грузинів, казахів, туркменів, татар, башкирів, євреїв, росіян, білорусів та інших народів). У цей період у підрозділах повстанців нараховувалось від 100 до 250-400 тисяч вояків (близько 20% із них були представники інших національностей). Останній Головний командир УПА, полковник В. Кук писав: «Українська повстанська армія в дні своєї найбільшої сили налічувала близько півмільйона чоловік, якщо рахувати не лише вояків, але й усі допоміжні служби і структури».

Між лісовою армією і місцевим населенням був налагоджений тісний зв'язок, що дозволяло через спеціально створену законспіровану мережу збирати і забезпечувати народну армію зброєю, боєприпасами, харчами, медикаментами. Без масової підтримки народом партизани не змогли б безкомпромісно і довго воювати.

У різні періоди боротьби Головними командирами УПА були Д, Клячківський (Клим Са-вур), Роман Шухевич (Тарас Чупринка), Василь Кук, а начальниками штабу — О. Гасин (Чорнота), Д. Грицай (Перебийніс).

З наближенням фронту на територію діяльності УПА змінилась і тактика повстанців. Було прийняте рішення проводити боротьбу з радянською репресивною системою та ідеологічною системою і не вступати в збройні сутички з радянською армією.

НКВД-МГБ розв'язало широкомасштабну безпринципну боротьбу пооти повстанського руху — в хід пускалися як відкрита боротьба і брехлива агітаційно-інформаційна обробка жителів Західної України СРСР в цілому, так і прихована провокаційна діяльність псевдозагонів УПА, сформованих НКВД. Станом на червень 1945 року на заході України діяло 156 спецгруп НКВД з чисельністю учасників 1783 особи. Ці так звані спецгрупи НКВД маскувались під підрозділи УПА, входили в довіру до місцевого населення, іноді встановлювали контакти зі справжніми загонами повстанців, нищили їхні криївки, склади, по-звірячому катували та вбивали жителів сіл, ґвалтували жінок. Цими діями вони дискредитували національно-визвольну боротьбу УПА.

НКВД активно закидало в повстанські загони своїх агентів-диверсантів. Улітку 1945 року на обліку в органах НКВС у Західній Україні перебувало 176 резидентів, 1196 агентів і 9843 інформатори.

З грудня 1945 року по лютий 1946 року проти ОУН та УПА було проведено 15 562 операції, в результаті яких вбито понад 4200 повстанців. В акціях проти УПА було задіяно 600 тис. осіб, втрати окупантів становили понад 15 тис. осіб.

Вагомих ударів завдав радянський окупаційний режим в 1946-1947 роках, а також 5 березня 1950 року, коли було вбито Головного командира УПА, Провідника ОУН в Україні Романа Шухевича в с Білогор-ща біля Львова.

Десь до середини 50-х років тривала збройна боротьба окре-мих повстанських загонів. Останній бій відділу повстанців відбувся в 1961 році на Тернопільщині.

На Закарпатті загони і боїв-ки УПА діяли у Воловецькому, Міжгірському, Рахівському та Тячівському районах. Продовжуючи традиції своїх попередників — січовиків «Карпатської Січі», сотні Свідомих синів і дочок краю пліч-о-пліч з братами-галичанами боролися в рядах УПА проти нових, радянських окупантів.

Пройшовши випробування боротьбою і перенісши тортури тюрем НКВД, пекло сталінських концтаборів, колишні учасники УПА влились у ряди Народного Руху України і продовжили колись розпочату боротьбу.

Сьогодні в рядах Закарпатського Руху перебувають: людина-легенда, яка 25 років томилася в радянських концтаборах — Іван Мирон, та Ніна Бечук з Рахівсь-кого району, Микола Штен та Микола Бабушкін з Тячівщини, Федір Ньорба та Юрій Іванина з Виноградівщини, Ярослав Хрипта, Михайло Петричко з Мукачівщини та Зіновій Лоза з м.Ужгород.

Слава вам, шановні ветерани!

Слава всім, хто зі зброєю і без зброї боронив рідну землю від жорстких поневолювачів, ми будемо вічно пам'ятати і передавати із покоління в покоління правду про вашу самовіддану жертовну боротьбу в ім' я свободи і незалежності України.

Слава Україні! Героям слава!

Олександр ЧЕРЕПАХА, в.о. голови Закарпатської обласної організації НРУ
Ющенко підписав указ про святкування річниці створення Української повстанської армії
Жертвам політичних репресій зведуть пам’ятник на Закарпатті
Ужгород: Закарпатська влада зустрілася з колишніми учасниками національно-визвольних змагань
Невідома УПА. 14 жовтня виповнюється 65 років найлегендарнішій партизанській армії Європи