Закарпаття: У Рахові відбувся традиційний фестиваль "Гуцульська бринза"

Фестиваль присвячений відродженню традиції – виготовлення сиру з овечого молока. Приготування цього продукту, на думку учасників фестивалю – справжнє мистецтво, яке має свої особливості і таємниці та передається з покоління в покоління.

Фото з сайту "Закарпат.info".

Під гучні звуки гуцульських трембіт та цимбалів жителі закарпатського села Кваси на своєму обійсті зустрічають гостей фестивалю"Гуцульська бринза". Сільський війт пан Василь із захопленням розповідає про секрети виготовлення справжньої бринзи. Для її приготування, наголошує він, потрібні лише чоловічі руки. Свіже овече молоко проціджують. Вівчар доливає до молока кляг – це така спеціальна сироватка. Потім молоко гріється на вогні. У ньому з’являються згустки - сир. Зібрану масу ставлять на сонце. Згодом його перетирають із сіллю та маслом – ось це вже і є бринза.

Василь Дімич, голова сільської ради:

- Ну чому вона така корисна. Вівця збирає лише вершки дикорастучих рослин. Вона не пасе, що попало. В зв"язку з цим це дуже енергійна, енергію дає бринза. Ви знаєте, що наші діди, прадіди жили по 100 років. Тому, що не було наших польських м’яс, різної хімії. Було лише бринза, сало, ну і такі різні народні страви.

Жінкам на цьому святі відведена особлива роль, повідомляє "5-й канал". Апетитними стравами з бринзи на мережаних рушниках та скатертинах газдині пригощають господарів полонин, учасників і гостей фестивалю. Пританцьовуючи під звуки цимбал гуцулка Ганна просто неба готує запашний банош. Домашня сметана , кукурудзяна мука, сіль та перець за смаком - більш ніякого секрету у прикотуванні цієї страви, каже господиня. І додає - головне, щоб на серці було весело.

Ганна Юращук, господиня:

- Ви з"їсте дві ложки столові. Більше не з"їсте. Тому, що він дуже вкусний, дуже жирний і він дуже пітательний.

Наївшись досхочу теплого поживного баношу з бринзою, кажуть газдині, необхідно трохи прилягти на гуцульський ліжник зроблений з овечої шерсті. Адже така ковдра має неабиякі цілющі властивості. Свої волохаті ліжники Галина Сенчук привезла на фестиваль з Косівщини. На виготовлення одного такого ліжника, зізнається жінка, в неї пішло близько тижня.

Галина Сенчук, ліжникарка:

- Дуже важко їх виготовляти. Якщо порахувати з самого початку-виготовляти ту вовну. розчесувати і мити. парити її треба, потім почекати, потім її зпрясти, з тої пряженої нитки треба витикати ліжники. Це дуже довга і кропітка робота.

Під печене овече м’ясо, бринзу та банош гуцули пригощають усіх охочих міцним самогоном. Це для того, жартують газди свята, щоб гості фестивалю, назавжди запам"ятали, що ж таке справжня гуцульська бринза.
"Гуцульська бринза" гуляє в закарпатському Рахові
"Гуцульська бринза" на Закарпатті зібрала близько 15 тисяч чоловік
На Закарпатті відкривають чергове "бринзове" виробництво