Особливості визнання спадщини відумерлою

Відповідно до вимог ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Ініціатором визнання спадщини відумерлою є лише орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Без подання такої заяви неможливе судове визнання спадщини відумерлою, оскільки закон не визначає інших суб’єктів таких заяв. Проте перед тим, як подавати заяву до суду про визнання спадщини відумерлою, орган місцевого самоврядування має переконатися у тому, що у померлого немає спадкоємців, які могли б претендувати на спадщину, і у випадку визнання її відумерлою, вимагати скасування рішення. Окрім того, слід з’ясувати, чи мав спадкодавець утриманців, які мають право спадкувати у п’яту чергу, чи були спадкоємці, які постійно проживали із спадкодавцем.
Норми чинного законодавства не передбачають видачу Свідоцтва про право на спадщину територіальній громаді. Рішення суду є єдиною підставою переходу майна у власність громади. Отже, територіальна громада набуває права власності на відумерле майно не в порядку права на спадкування, а на підставі судового рішення, яким воно визнано відумерлим.
Територіальна громада стає власницею відумерлого майна з моменту вступу в законну силу рішення суду про визнання спадкового майна відумерлим. Майно, що переходить у власність територіальної громади у порядку відумерлості, обтяжується лише зобов'язаннями спадкодавця щодо відшкодування майнових збитків та моральної шкоди, а також щодо сплати неустойки.
До визнання спадщини відумерлою необхідно подбати про охорону спадщини. Якщо у складі спадщини є майно, що потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса – відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту, на підставі заяви заінтересованої особи (наприклад представника територіальної громади), після пред’явлення свідоцтва про смерть спадкодавця, укладає договір на управління спадщиною. Зазначений договір необхідний для того, щоб майно збереглося в належному стані до моменту його переходу до майбутнього власника.
Отже, особливість переходу у власність територіальної громади відумерлого майна виявляється, перш за все, в тому, що таке наступництво можливо лише за однією підставою - за законом. Зазначений порядок переходу майна має на меті усунення безхазяйності спадкового майна, викликаної відсутністю спадкоємців, місце яких займає громада. Іншою істотною ознакою вказаного переходу є незалежність його від волі громади-правонаступниці: громада позбавлена права усунути даний спадковий перехід, відмовившись від прийняття відумерлого майна.

Провідний спеціаліст
відділу нотаріату
Головного управління юстиції
у Закарпатській області
Демчик Марія