Право на обов'язкову частку у спадщині

Законодавство України закріплює право фізичної особи призначити спадкоємців шляхом складання заповіту і розподілити спадкове майно, майнові права та обов’язки на свій розсуд.

Разом з тим, у статті 1241 Цивільного кодексу України визначено право певних осіб на отримання частки спадкового майна, незалежно від змісту заповіту закон гарантує визначену частку спадщини, яка називається обов’язковою часткою. Таким чином, свобода спадкового розпорядження обмежується правом осіб, які закликаються до спадкування незалежно від волі спадкодавця в силу прямої вказівки закону.
До кола обов’язкових спадкоємців законодавство України відносить осіб, які потребують особливого, підвищеного захисту. Це:
• малолітні діти спадкодавця (особи у віці до 14 років);
• неповнолітні діти спадкодавця (особи віком від 14 до 18 років);
• повнолітні непрацездатні діти, удівець (вдова), батьки спадкодавця (непрацездатними є особи до досягнення пенсійного віку, встановленого законодавством України та інваліди І, ІІ, ІІІ груп).
Цей перелік є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.
Стосовно дітей спадкодавця у віці до 18 років, то їх право на обов’язкову частку у спадщині законодавцем не пов’язується з отриманням доходів та з тією обставиною, працюють вони чи ні.
Право на обов’язкову частку мають також непрацездатні вдова (вдівець), тобто та особа, яка перебувала у зареєстрованому шлюбі зі спадкодавцем. Чоловік і жінка, які не перебували у зареєстрованому шлюбі між собою, права на обов’язкову частку не мають.
При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус визначає коло осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині і витребовує докази, які підтверджують право таких спадкоємців на одержання обов’язкової частки.
Непрацездатність підтверджується відповідними документами:
• непрацездатність, пов’язана з віком встановлюється за паспортом, свідоцтвом органу РАЦС;
• непрацездатність, пов’язана зі станом здоров’я підтверджується довідкою, виданою відповідним органом медико-соціальної експертизи.
Продовження особою трудової діяльності після досягнення загального пенсійного віку не позбавляє права на обов’язкову частку у спадщині. Однак, вихід на пенсію на пільгових підставах права на обов’язкову частку у спадщині не дає.
Слід зазначити, що обов’язкова частка особам, які мають на неї право видається лише у таких випадках, коли:
- вказаний спадкоємець взагалі не зазначений у заповіті,
- спадкоємцю заповідано частку, яка є меншою від обов’язкової.
Непрацездатність, незалежно від критерію визначення, установлюється на момент відкриття спадщини.
При спадкуванні за заповітом, спадкоємці інших черг навіть за відсутності спадкоємців першої черги, а також внуки та правнуки спадкодавця, в тому числі малолітні та неповнолітні особи, (також у випадку смерті їх батьків до відкриття спадщини) право на обов’язкову частку не мають.
Наголошуємо, що у випадку, коли спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року і до цієї дати була прийнята хоча б одним спадкоємцем, коло спадкоємців та розмір обов’язкової частки визначається за правилами статті 535 Цивільного кодексу УРСР(1963).

Головний спеціаліст відділу нотаріату
Головного управління юстиції
у Закарпатській області
Тетяна Русин