Вибори в Яремче не пройшли без "спектаклів"

Позачергові вибори міського голови в Яремче першого червня відбулися. Вагому перемогу(86 % голосів) в них здобув Василь Онутчак, в минулому секретар міськради, опісля - виконуючий обов'язки міського голови. Здавалося б, що жодних ексцесів у цих виборах не мало би бути. Адже всі зустрічі кандидатів на посаду мера м.Яремче з населенням проходили спокійно, без бруду і образ, скажімо, толерантно. Так, зрештою, виглядало.

Але... це так думали ми. І, можна сказати, заспокоїлися. Насправді ж, того дня, тобто у день позачергових виборів, в деяких регіонах краю були просто влаштовані спектаклі. Безкоштовні, правда, і чужинцями, та такі, які заважали працювати членам виборчих комісій та відверто відлякували населення від участі у голосуванні. Уявляєте, до Яблуниці і Вороненки (напевно, що віддалені села від правоохоронних кіл), і як потім сказали, що й до інших населених пунктів регіону, заявилися спостерігачами журналісти, не наші, а з сусідньої Закарпатської області, Іршавця. Були в них і посвідки журналістів. «Преса» вгорі видруковано, нижче великими буквами «Київський майдан». А ще нижче це все печаткою підбито. Як не дивно, партії «Батьківщина». І вели ці «журналісти-спостерігачі» досить себе зухвало, можна прямо сказати, часто порушуючи закон про вибори, втручаючись туди, куди би не мали втручатися. Вели агітаційну пропаганду, висловлюючи селянам відверту критику про місцеву владу, нагло втручалися у виборчий процес.

Як розповідають голови виборчих дільниць Яблуниці і Вороненко Марія Молдавчук і Олександра Ільчук, які, власне, на собі відчули увесь отой тиск і бруд, ці люди просто створювали нервозну обстановку на виборчих дільницях, через що місцеве населення боялося навіть голосувати, оскільки вони їх, практично кожен їхній крок, безперестанно знімкували. До того ж, дозволяли собі навіть перевіряти паспорти людей, що згідно із законом про вибори, вони не мали права робити. А коли в цих людей із Закарпаття попросили показати відрядження й інші потрібні для спостерігача папери, вони викликали собі підмогу. Підмога не забарилася, «привалила» на чорному джипі(відколи це журналісти, та ще з Іршавця, їздять на таких «крутих» авто???). А з того чорного джипа висунуло ще з чотири, також чорних, бо всі одягнені в усе чорне, особи групи підтримки спостерігачів. Вели себе подібним до своїх «колег» чином. Зчинили на виборчій дільниці страшний галас, хоча згідно із законом туди не мали права заходити без реєстрації. Здійснювали і тиск на голову виборчої дільниці Яблуниці, мовляв, остання неправильно все робить і тим самим намагається сфальсифікувати позачергові вибори міського голови. Ще й погрожували їй, казали: «Чекайте, чекайте, ось побачите, що буде з вами...».Уже давно гірська Яблуниця, як і вся Яремчанщина (напевно, того й розслабилися) не чула такого хамства і зневаги до людей. І таке театралізоване дійство, організоване одним із кандидатів на посаду міського голови, якого ми просто з етичних моментів не називаємо, хоч про це в регіоні практично знають усі, тривало майже цілісінький виборчий день. Навіть на представника міліції зайди із Закарпаття не реагували. Аж коли втрутилася в процес міліція в сильнішому складі і на чолі із самим начальником міськвідділу Михайлом Палійчуком та коли практично з'ясувалося, що журналісти просто на словах «журналісти», а насправді - звичайні нахабні самозванці, аж тоді наші «гості-спостерігачі» п'ятами накивали. Правда, це вже було майже наприкінці виборчого процесу.

Аналізуючи ці сцени, просто думаєш, невже бездари і тупі(напевно, як і той, хто це замовляв) та ще й з «липовими» посвідками, могли вибори міського голови того дня зірвати? Адже тупість їхня навіть у тому, що вони раз-за-разом самі порушували закон про вибори. Бо згідно з ним, спостерігачі, навіть, якщо вони і справжні журналісти, мали би тільки виборчий процес спостерігати, фіксувати порушення, якщо б такі були, і тільки під кінець голосування подати свої зауваження у письмовій формі. І ще хотілося би сказати тим, хто не знає. Потрібно в регіоні жити, працювати, хоч час від часу цікавитися життям цього регіону, щоб зрозуміти, хто тут є хто. Тоді б у деяких засобах масової інформації не з'являлися статті дуже далекі від реальності.

А щодо перемоги вже тепер чинного міського голови Василя Онутчака, то перемога ця була очевидною. І не спроста. Просто ця людина, на противагу іншим кандидатам, і не в образу їм буде це сказано, усе ж користується ще й яким авторитетом у населення. Ця людина заслужила любов своїх краян і повагу, бо й сама до всіх так ставиться. І це було дуже відчутно у тих дзвінках, словах і листах, які отримували ми в редакції упродовж виборчої кампанії, і які ми не надрукували в часописі тільки тому, щоб не порушити закон про вибори. Бо це було б, як агітація за одного з кандидатів і за неї потрібно, згідно із законом, платити гроші, і чим, і тепер в цьому немає жодного сумніву, могли б скористатися ті, хто у день виборів улаштував цілий спектакль. Сьогодні ж ми бажаємо Василю Онутчаку тільки успіхів на посаді міського голови, терпіння і наснаги, а ще хорошого та щирого оточення. В добру путь!



Газета "Яремчанський Вісник"