Без єдиного цвяха. На Свалявщині, є унікальна архітектурна пам’ятка – храм Архистратига Михаїла (ФОТО)

Храм знайдете у мікрорайоні Бистрий.

За свідченням місцевих, цю унікальну дерев’яну святиню на Закарпатській Свалявщині, яка є архітектурною пам’яткою національного значення, зведено майстрами без єдиного цвяха.
Ти диви, – у справжнього мистецтва не має кордонів! А релігійний туризм на Закарпатті дедалі частіше скликає у мандри поціновувачів сакральних речей.
Дерев’яний храм, який датується ХVІ–ХVІІІ століттям, розташований при дорозі, на невеличкому пагорбі, в мікрорайоні Бистрий. Колись він був окремим селом, яке згодом приєднали до міста.
Побудовано сьогоднішню пам’ятку ще у далекому 1588 році. Тутешні розповідають, що на той час храм стояв трохи вище від теперішнього місця розташування і був названий у честь святого Миколая Чудотворця.
У 1759 році дерев’яний храм перебудовано та освячено заново уже під титулом святого Архистратига Михаїла.
Храм є яскравим представником лемківського типу церков.
Усередині храму збережено різьблений іконостас XVІІІ століття, більшу частину інтер’єру модернізовано. Увагу дослідників привертають унікальні розписи на стінах святині, старовинні ікони та храмові рушники із лемківською вишивкою.
Історію храму вивчав і закарпатський дослідник М. Сирохман, автор книг про церкви України та деревяні храми на Закарпатті.
Розповідають, що у кінці 1940-х років, храм був не діючим і тільки із настанням незалежності, відновлено богослужіння у церкві.
Ще у радянські часи дерев’яний храм Архистратига Михаїла зареєстровано, як пам’ятник архітектури. Святиню збудовано із дубового дерева, фундамент кладений з каменю на глиняному розчині. Із північно-західної сторони церкви стоїть невеличка одноярусна дзвіниця стовпової конструкції, покрита чотиригранним наметовим дахом.
У Михайлівській церкві і по сьогодні зберігаються найдорожчі факти минулого – реєстраційні книги про народження, хрещення, вінчання, одруження і смерть місцевих жителів. Неабиякою цінністю та оберегом є старовинні книги церковнослов’янською.
Віряни і зараз ще моляться у духовній святині. А для туристів є чудова нагода відвідати цю неймовірну родзинку архітектурної спадщини краю та збагатитись неабиякою аурою, знаходячись у храмових стінах.
Тож, уперед – на Закарпаття. Бо у нас, таки, є чим дивувати іноземних гостей!
Мирослава Головнич,
фото автора.