Чим цікава берегівщина?

Торік вийшла друком унікальна для Закарпаття книжка — «Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини». Цей підсумковий звіт є плодом дворічної роботи низки фахівців, що здійснювалась у рамках проекту «Забезпечення передумов для створення міжнародного транскордонного природного парку Сатмар-Берег» Програми ЄІСП ТСК Угорщина — Словаччина — Румунія — Україна 2007—2013.

Під час виконання цього проекту учасники неурядових громадських організації трьох країн — Угорщини, Румунії та України — збирали інформацію про стан навколишнього середовища та культурно-історичної спадщини в історичних регіонах Сатмар (Угорщина і Румунія) та Берег (Угорщина й Україна). Проект реалізовувався у 2010—2012 рр. в рамках програми транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства та партнерства. З української сторони виконавцем проекту виступила Соціально-екологічна громадська організація «Чистий Берег» (м. Берегово).

Головною метою проекту було дослідження можливостей для створення першого в Україні так званого натурпарку, (природного парку). Наразі така форма природоохоронних об’єктів, як натурпарк, не передбачена українським екологічним законодавством. У той час досвід Європи доводить, що функціонування натурпарків є ефективним механізмом для збереження цінних природних територій у місцевостях, давно порушених людською діяльністю та інтенсивно освоєних. Створення натурпарків сприяє збереженню місцевих традицій та ремесел, охороні культурної спадщини, архітектурних пам’яток, інших цінних та просто цікавих об’єктів.

Головна відмінність натурпарків від інших об’єктів системи охорони природи (національні парки, заповідники, резервати тощо) полягає в тому, що їх діяльність здійснюється за підтримки місцевих громадських організацій та органів самоврядування. Об’єкти природно-заповідного фонду охороняє держава, тоді як природні цінності в натурпарках зберігаються місцевими громадами. Відбувається симбіоз державних та місцевих інтересів. Основна ідея натурпарку полягає в збереженні природи за рахунок її використання за принципами сталого розвитку, в тріаді «збереження довкілля – соціальне благополуччя – економічний розвиток».

Дворічне дослідження, яке на замовлення українського партнера проекту виконували фахівці в галузях біології та архітектури, довело: Берегівський район гідний того, аби на його території створили натурпарк. Цей регіон (власне, як і все Закарпаття) насичений як природними об’єктами, що мають неабияку цінність і водночас потребують охорони, так і історичною та архітектурною спадщиною. Втім, це факти очевидні, а конкретна заслуга проекту полягає в тому, що, без перебільшення, вперше в історії Берегівщини як складової незалежної України зроблено детальну «інвентаризацію» її природних та архітектурних пам’яток. Адже обмеженість в коштах не дозволяє цього зробити відповідним державним органам.

З дослідження випливає, що з 55 сакральних споруд Берегівського району, що мають характер історичних і збудовані до першої половини ХХ ст. включно), статус пам’ятки архітектури національного значення мають 7 об’єктів: 2 храми в Берегові, храм та дзвіниця в с. Гетен, храм (без дзвіниці) в с. Кідьош, дзвіниця в (с. Четфалва), храм в с. Бене та руїни храму в с. Мужієво. 13 храмів на Берегівщині віднесено до пам’яток архітектури місцевого значення. 35 культових споруд, серед яких є такі, що збудовані в ХІV — ХVІІІ ст., а більшість має вік понад 100 і до 200 років, не мають жодного охоронного статусу. Нині немає підстав однозначно стверджувати, що відсутність охоронного статусу негативно позначається на стані сакральних споруд. Однак досвід інших районів Закарпаття показує, що потенційна загроза збереженню автентичного стану храмів є: випадки нефахових ремонтів, пошкодження цінних елементів декору та інші негативні фактори мають місце досить часто. Відтак задля запобігання потенційної загрози втрати сакральними спорудами історичного вигляду, було б доцільним надати усім об’єктам, що не мають охоронного статусу, статус «Пам’ятка архітектури місцевого значення».

Окрім сакральних споруд, чималу увагу було приділено світським будівлям – колишнім садибам, окремим старовинним будинкам, млинам тощо. Виявилось, що за межами міста Берегова охоронний статус мають лише руїни Квасівського замку в селі Квасово, які внесені до Переліку пам’яток архітектури національного значення. Об’єктом культурної спадщини національного значення є «Могильник давніх мадяр» в с. Чома. Натомість не мають жодного статусу, а мали б претендувати на відповідне облікування принаймні два об’єкти в Берегові. Це «горбатий міст» (1853 р., один з найстаріших в Україні) та родинна садиба угорського національного героя Жігмонда Перені (початок ХVIII ст.).

Щодо статусу пам’ятки місцевого значення, то його потребує понад десяток об’єктів у Берегові (наприклад, єдина в області старовинна пожежна каланча (60-ті рр. ХІХ ст.), або найстаріша в краї будівля колишньої електростанції (1908 р). тощо. Визначено також кілька десятків об’єктів, що потребують охорони та відповідного статусу. Це колишні панські садиби, об’єкти соціальної інфраструктури чехословацької доби (1920—1930 рр.), низка понадсторічних млинів та зерносховищ, кілька маловідомих палаців (у селах Косонь, Берегуйфалу, Шом, Батрадь та інших). Як вважають дослідники проекту, створення натурпарку на території Берегівського району сприятиме процесу збереження історико-архітектурної спадщини, а також її популяризації та використанню при формуванні позитивного туристичного іміджу регіону, в тому числі стосовно населених пунктів, які нині мало відвідуються туристами.

Щодо екологічного дослідження, то головною проблемою Берегівщини визначено вкрай малу частку природно-заповідних територій — усього 1% від загальної площі району. І це притому, що існують усі підстави для суттєвого збільшення цієї частки, адже тут, незважаючи на тривале інтенсивне освоєння території, збереглося чимало природних осередків. Усі вони тією чи іншою мірою зазнали людського втручання, однак це не означає, що втратили свою цінність. Зокрема, негайних заходів щодо збереження вимагають пам’ятка природи загальнодержавного значення «Атак», заповідне урочище місцевого значення Боржава та природна пам’ятка місцевого значення «Великий ліс», які включені до Боржавського масиву Регіонального ландшафтного парку «Притисянський». На жаль, створений в 2008 році рішенням Закарпатської обласної ради РЛП через брак фінансування та інші проблеми й понині залишається скоріш «паперовим заповідником», аніж реальним об’єктом, де природа відчуває себе в безпеці. Дослідженням визначено перелік природних об’єктів – ботанічних заказників, урочищ, пам’яток природи, які б у сукупності могли гідно презентувати натурпарк, як форму інтегрованого збереження природної та історичної спадщини Берегівщини. У книзі представлений вичерпний перелік флори та фауни, що представлена в Берегівському районі, частина якої ілюстрована фотографіями.

Олег СУПРУНЕНКО,
керівник української частини проекту