Міська влада залишила Ужгород без санітарного контролю (ФОТО)

Ажіотаж, який вже декілька місяців не вщухає довкола питання про майбутнє Ужгородської бактеріологічної лабораторії, дійшов до свого, м’яко кажучи, не дуже приємного кінця. Сьогодні вже з впевненістю можна сказати, що Ужгород позбувся баклабораторії, яка була відкрита ще у далекому 1927 році.

16 серпня цього року, тобто вчора, співробітники цієї лабораторії змушені були зібрати своє приладдя і швиденько розпочати перебиратися у орендоване приміщення, що за адресою вул. Грибоєдова, 20 Б (ІІІ поверх гінекологічного корпусу Ужгородського міського перинатального корпусу (УМПЦ)). Адже приміщення, де знаходилася лабораторія, з дозволу колишнього головного державного санітарного лікаря міста В. І. Петричка, ще 17.12.2009 р. було продане (..або придбане) Ратушняком. Самі ж співробітники лабораторії вперше дізналися про те, що їх «продали», з інформації, яка була надрукована у газеті «РІО» 15.01.2010р..

Учора у колишньому приміщені Ужгородської бактеріологічної лабораторії розпочались ремонтні роботи за розпорядженням нового власника, не зважаючи на те, що все устаткування лабораторії ще не встигли перенести. А не встигли це зробити з єдиної причини – обіцяні міською владою нові приміщення ще й досі не підготовлені до нормального функціонування лабораторії. Хоча на початку квітня цього року начальник Департаменту міського господарства Ужгорода В. Мартин повідомив медійникам про ситуацію із орендованими приміщеннями Ужгородської баклабораторії: «уже розроблено кошторис доведення до ладу приміщень і з його прийняттям почнеться робота з їх ремонту. А до того часу ніхто нікого не буде виганяти і місто не залишиться без бактеріологічної лабораторії».

Але все сталося не так, як казалося. Лабораторію виселили, а нове приміщення так і не відремонтували, хоча вже був розроблений загальний кошторис реконструкції нового корпусу. Він становив 1 млн. 800 тис. грн.. До того ж ще у грудні минулого року 800 тис. грн., необхідних для першого етапу реконструкції приміщень баклабораторії було виділено. Але де ті гроші поділися – й по сьогодні залишається загадкою.

З обіцяного нічого не виконано. Приміщення, де вже мала б красуватися лабораторна техніка, захаращені будівельними відходами, а замість євроремонту – сяють оббиті діряві стіни, голі водопровідні крани та електричні кабелі, розбиті вікна, пилюка та купа пластикових пляшок і скляної тари з-під пива. Робітниками, які б мали вже доводити до ладу лабораторні кабінети, — й не пахне.

Виникає питання: шановний пан Ратушняк, невже це ті нормальні достойні умови, якими ви «замилювали очі» працівникам Ужгородської баклабораторії та мешканцям міста?.. Куди подівся Ваш обіцяний ремонт, для якого ви ще й вишукували кошти з тих грошей, за які приміщення на вул. Боженка 2-4 були продані?.. Невже вони пішли на благоустрій особисто ваших домівок-особняків?..

Як повідомив кореспонденту UA-Reporter.com головний державний санітарний лікар м. Ужгорода Микола Іванович Ващенко, провести ремонтні роботи орендованого комунального майна міська влада обіцяє ще з 2007 року. Але до цього часу нічого так і не зроблено. Ще й до всього, відповідно до Бюджетного Кодексу міськсамепідемстанція немає права провести капітальні ремонти, бо вона тільки орендує, а не є власником вищезазначених приміщень.

— На мій лист-звернення про вирішення питання проведення ремонтних робіт та припинення виселення співробітників санепідемстанції з приміщень лабораторії В. Мартин рекомендує мені звернутися із клопотанням до державного Бюджету про врахування необхідних видатків на 2010 рік для проведення ремонтних робіт в приміщеннях лабораторії, — говорить Микола Іванович.

Питання болюче, адже під загрозою опинилися здоров’я та життя тисячі ужгородців. Від учора Ужгород залишився без санітарного контролю. У результаті це може стати причиною виникнення епідемій, зокрема, масового поширення вірусного гепатиту А, сельманельозу, дизентерії, харчових отруєнь різної етіології. До речі, за минулий тиждень у місті на гострі кишкові інфекції захворіло 20 осіб: з них 12 дітей віком до 14 років, у 4 з яких виявлена сельманела. А що буде далі з мешканцями Ужгорода при такому розвитку ситуації — хто зна?.. Чи не дійде до того, що тисячі ужгородців через захворювання відійдуть на той світ?..

— Без об’єктивних методів дослідження не можна встановити та довести істину, — зазначає пан Ващенко. – Проблема із здоров’ям громади існуватиме допоки від влади міста, району та області не вимагатимуть повної звітності за вчинені дії та не буде притягнуто чиновників до відповідальності за стан здоров’я населення.

Виникає ще й ряд інших проблем. Наразі усім 12 співробітникам Ужгородської баклабораторії ніде працювати, а застарілий громіздкий лабораторний інвентар, якому вже давно минуло за 50 років, не можна перевозити через те, що більша частина його не витримає переправи до нових приміщень. Окрім цього, дверні пройми не дозволяють винести великі столи та шафи. Вихід один – розбивати стіни. Але навряд чи новий власник приміщення дозволить це зробити.

На останок додамо: і справді, лабораторію офіційно не закривали, однак створили усі належні умови для того, аби унеможливити її існування та функціонування на сьогодні.

Т. Горянка,

В. Попович