На Закарпатті завершився відпочинок дітей у літньому таборі "Ойкос"

Понад тринадцять років поспіль Закарпаття стало затишною оселею для учасників вишколу, який проводився в рамках Всеукраїнського екологічного наметового табору-експедиції "Ойкос", для педагогів-позашкільників, студентів, журналістів, членів громадських організацій за програмою "Екологос".

Щоправда, перевага надавалась педагогам, адже їм у майбутньому формувати команди "Ойкосу". І хотілося б, щоб це були справжні юні натуралісти, які б не розгубились у природі, а проявляли до неї щирий, без усякої фальші інтерес.
Розпочалась робота табору-експедиції зі знайомства з Карпатським біосферним заповідником. Вагомим його об'єктом став підйом на найвищу точку українських Карпат – гору Говерла.
Ойкосівці також відвідали географічний центр Європи, форелеве господарство в урочищі Трибушани, побували в Угольському лісництві, звідки здійснили креговий маршрут через найбільші в Європі букові праліси до чудової вапнякової пам'ятки природи – Карстового мосту.
Завершальним етапом високогірної пішохідної частини вишколу став Національний парк "Синевир". Блакитною перлиною парку є Синевирське озеро, яке утворилося, як стверджують геологи, близько 10 тисяч років тому в післяльодовиковий період внаслідок перекриття річкової долини зсувами. А одна з легенд розповідає, що дане озеро – це наслідок нещасливого кохання Сині та Вира. Коли дівчина дізналась про загибель свого коханого, то її сльозам не було меж, аж поки вони не заповнили галявину і саму Синь.
Далі шлях експедиції проліг до передмістя Хуста. Звідси розпочалась її водна частина – сплав річкою Тиса. Тут, крім спостережень і ні з чим незрівнянних вражень на нас чекали і певні випробування. Зокрема, необхідно було оволодіти технікою веслування. З чим ми впорались на всі сто. А що ж побачили під час подорожі? Унікальну скелю, названу на честь королеви Марії Терезії, замкову гору, що в Королеві Виноградівського району.
А ось і кордон з Угорщиною. Пройдено немалий шлях – лише по воді близько 80-ти кілометрів. Відвідано багато цікавих в еколого-біологічному та історико-краєзнавчому значенні місць.
Завершилась експедиція підсумковим "круглим столом", на засіданні якого, крім подяки, висловлювались побажання, пропозиції та критичні зауваження, на які необхідно звернути увагу при організації табору в майбутньому.Буде шкода, якщо дитячі екологічні наметові табори припинять у наступному році свою роботу через фінансові перепони.
Арсен Боровицький