Впорядкування таксомоторних перевезень в Україні

Станом на сьогодні чисельність осіб, задіяних у таксомоторних перевезеннях в Україні становить біля 200 000. Приблизно таку ж кількість складають транспортні засоби, що використовуються у процесі даного виду перевезень. Грошовий обіг зазначеного ринку надання послуг у масштабах країни складає понад 20 млрд. грн. на рік.
Разом з тим, слід зазначити, що близько 85% учасників ринку перевезень на таксі в Україні здійснюють свою діяльність поза межами правового поля.

Крім того, з числа інформаційно-диспетчерських служб, діяльність яких в переважній більшості випадків, нерозривно пов’язана із послугами таксі, лише 10% зареєстровані у встановленому законодавством порядку як суб’єкти господарювання, що надають відповідні послуги.
В результаті ситуації, що склалася, бюджети різних рівнів недоотримують (чи взагалі не отримують) належних податкових платежів, значна кількість працівників офіційно непрацевлаштовані, порушуються вимоги безпеки перевезень, споживач не отримує послуг належної якості та ін.
Причинами негативних наслідків, а саме, тіньової діяльності суб’єктів господарювання, а в багатьох випадках і фізичних осіб, є ряд факторів, зокрема, відсутність:
чітких законодавчих вимог до учасників перевезень на таксі (зокрема, нормативно не врегульовані правовідносини між інформаційно-диспетчерськими службами та перевізниками на таксі, відсутня відповідальність інформаційно-диспетчерських служб);
належного контролю з боку контролюючих органів (зокрема, Укртрансінспекція та Державтоінспекція, зважаючи на відсутність повноважень, у окремих випадках не мають можливості застосовувати штрафні санкції);
адекватного покарання за порушення в даній сфері діяльності (розмір діючих штрафних санкцій за порушення законодавства про перевезення на таксі, легковими автомобілями на замовлення не створює необхідного стримуючого ефекту для правопорушників; штрафних санкцій за порушення діяльності інформаційно-диспетчерських служб взагалі немає).
Також, специфіка перевезень, в тому числі, на таксі в залежності від статусу та кількості жителів населеного пункту є різною. Організація перевезень на таксі буде більш ефективною, якщо забезпечуватиметься виконавчим комітетом відповідного населеного пункту. Окремо необхідно виділити організацію перевезень на таксі на територіях аеропортів, що мають статус міжнародних. Оскільки територія згаданих транспортних вузлів є місцем значного скупчення автомобілів таксі та знаходяться, як правило, поза межами населених пунктів, доцільним є уповноваження власника або уповноважений ним орган відповідного аеропорту функціями з організації перевезень на таксі.
Зважаючи на викладене, Мінінфраструктури розроблено законопроект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання роботи таксі, легкових автомобілів на замовлення та інформаційно-диспетчерських служб», який спрямований на усунення перелічених негативних наслідків в галузі таксомоторних перевезень (для публічного обговорення проект розміщений на офіційному веб-сайті Міністерства інфраструктури України – http://mtu.gov.ua 10 листопада 2014 року).
Акт спрямований на приведення в правове поле діяльності значної кількості працівників сфери таксі, надходженню до бюджетів тіньових коштів, підвищенню безпеки перевезень пасажирів легковим автомобільним транспортом.
Основною його метою є упорядкування господарської діяльності у сфері перевезень на таксі, легковими автомобілями на замовлення та інформаційно-диспетчерських служб, запровадження державного регулювання, яке дозволить створити у цій сфері прозоре конкурентне середовище та забезпечення дотримання всіма учасниками даного сектору економіки вимог законодавства.

Проектом Закону пропонується:
доповнити законодавство новими поняттями, а саме, «інформаційно-диспетчерська служба» та «перевезення на таксі», удосконалити існуючі визначення «стоянка таксі» та «таксі»;
покласти організацію перевезень на таксі на органи місцевого самоврядування відповідних населених пунктів;
надати можливість організаторам на основі типових форм: встановлювати вимоги до автомобільних перевізників, автомобільних самозайнятих перевізників, що здійснюють перевезення на таксі, їх водіїв, інформаційно-диспетчерських служб виклику таксі, автомобілів таксі, в тому числі, щодо їх візуальних ознак, технічних вимог до обладнання та ліміту на відповідній території організатора; визначати порядок регулювання діяльності таксі; визначати порядок регулювання діяльності інформаційно-диспетчерських служб виклику таксі;
визначати основні засади діяльності інформаційно-диспетчерських служб виклику таксі;
доповнити перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, договором про інформаційно-диспетчерське обслуговування (у окремих випадках) та документами, що підтверджують страхування пасажира і цивільно-правової відповідальності;
доповнити Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про автомобільний транспорт» нормами щодо відповідальності суб’єктів господарювання за порушення порядку перевезення пасажирів;
доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення нормами щодо відповідальності осіб за перевезення пасажирів без необхідних документів;
збільшити розмір штрафних санкцій за порушення законодавства про перевезення на таксі та легковими автомобілями на замовлення.

Необхідно також відмітити, що з метою упорядкування ринку перевезень на таксі, зокрема, ведення чіткого переліку суб’єктів господарювання, що надають дані послуги, унеможливлення здійснення перевезень без дотримання відповідних норм законодавства та ін., проектом закону передбачається видача ліцензійних карток на транспортні засоби виконавчими комітетами відповідних органів місцевого самоврядування. Порядок взаємодії центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті та його територіальних органів з виконавчими комітетами органів місцевого самоврядування визначатиметься окремим підзаконним нормативно-правовим актом.

Управління Укртрансінспекції у Закарпатській області