Закарпаття. Кінцевий результат «шаманів» токану і враження Ектора від нашої кухні!

А ви знаєте, як готувати наш закарпатський токан? І головне – чи куштували бодай раз ви отієї смачнинки. Просто пальчики оближеш, говорять майстри кулінари, обізнані із тонкощами національної кухні та страв, які готують виключно у регіоні.
Закарпатський токан із кукурудзяної муки, поміж тим, що є однією із популярних страв серед населення та засмакований іноземним поціновувачем нашої кухні, володіє аж цілим комплексом вітамінів, поживних речовин та мікроелементів. Одним із важливих є мікроелемент золота, який міститься в улюбленій кукурудзі. А от уявіть, скільки розмаїтих і смачнючих наїдок можна приготувати із кукурудзи – і оладки, і варені та запечені «струки», і неймовірні салати із кукурудзою тощо. Але наша увага цілить прямо за рецептом, який і познайомить із паном кухні – ароматним токаном.
«Народні шамани» регіональної кухні доволі щирі і охоче поділяться часточкою магії для вас. То ж, будте уважі і постарайтеся не пропустити нічого. Основними складовими цієї страви є кукурудзяна мука , ароматні шквар чини, твердий сир, вода, масло вершкове та сіль. Маючи усі компоненти на вашій кухні та слідуючи народній рецептурі – починаємо веселий старт!
І головне, що стосується приготування токану, зізнаються куховари, то найкращим варіантом буде взяти і самому побачити увесь той процес на власні очі. Разом і з тим, у вас буде нагода не лише посмакувати цією спокусою із ароматними шкварками на фоні природи, а ще й взяти участь у рафтингу норовливою гірською Тисою.
Не токан, а цілий токанище! Приємно дивитися, будучи у ролі туриста, як готується він у великих масштабах просто неба, на акуратно-розпаленому багатті із екоматеріалів.
До речі, казан для токану може становити і 500 літрів, наголошують місцеві. Тут один уже не впорається, коли багато народу. Переконалася на власні очі у цьому, побачивши, як той самий токан у велетенській посудині, ретельно помішують чи не 10 кухарів у спеціальних головних уборах.
Сам процес готування токану чимось нагадує ритуал, ніж кулінарний клопіт, зізнаюсь.
Найперше, готують крупу, засипаючи у холодну воду і постійно помішуючи спеціальною деревяною ложкою до готовності. Крупи має бути рівно стільки, аби вариво було і не дуже рідке, і не густе, розводити водою всередині чи в кінці варіння не допускається. Бо буде уже не те. Саме тому, кожен інгредієнт має бути заздалегідь врахованим до початку ритуалу над токаном, розповідають на Тячівщині.
Коли крупа уже готова, додають вершкового масла, трохи солі, твердого сиру і знову усе це добре помішують. Відтак, знадобиться великих розмірів металева посудина, яку розігрівають та змащують топленим салом та починають шарувати уже готову кукурудзяну крупу, раз у раз пересипаючи її натертим сиром та шкварками за смаком. Верхній шар поливають смальцем та насипають шкваринок.
Історія токану доволі давненька. Прийшла вона до закарпатців із румунської кухні і відтоді припала усім до душі. Народні назви токану на Закарпатті – пуліска, полинта.
Часом, токан плутають із мамалигою, та це, як наголошують, дві різні страви. Хоч і основним складником обидвох є курудзяна крупа.
Не менш популярний токан із бринзою на Тячівщині. Його смакують із квашеною капустою, котру тушкують на олії із цибулею.
«Смакував той токан із бринзою, і чулося, що на зубах поскрипують золоті крупинки.», або: «Сіли за стіл вечеряти. Іван узяв ложку, набрав токану…»
– згадується в літературній творчості.
Нерідко місцеві газдині, радять відправляти готовий токан ще у духову шафу – для скоринки. Але це уже за бажанням.
Зараз є безліч рецептів цієї народної страви. Але одними із першоосновників ароматного токану вважають гірських вівчарів. Саме вони, за свідченням очевидців, із давніх давен і розвинули майстерність готування цієї страви на Закарпатті. Варили на відкритому вогні на Закарпатських полонинах. Смажили свинину та робили неймовірно смачнючу бринзу, яку отримували із овечого молока. Ту саму бриндзю і додавали до найсмачнішого токану у світі, який і сьогодні є популярним продуктом не лише у регіоні, а й за кордоном.
Сподобався наш токан і одному із популярних ведучих, а заодно і властеліну смакових таємниць, Ектору Хеменесу Браво, який одного разу відпочивав на Закарпатті. Пан Ектор був настільки здивованим, як готують цю страву у нас, що зізнався: токан по-закарпатськи його улюблений смаколик.
Мирослава Головнич.
Фото автора.

Нагадаємо, козячий сир є одним із найбільш делікатесних продуктів «молочних рік» Закарпаття.