Останній імператор, або чи безнадійно хворий Путін?

«Умом Россию не понять…» Зроблю припущення, що це так. Тоді, як віруюча людина, помолюся за нього у Страстну седмицю й попрошу всіх віруючих християн зробити це саме, аби Господь розкував, знав з нього пута, накинуті на його хвору голову дияволом…, щоб прочистилися його мізки від п’яного угарного диму, що душить сьогодні мою Україну. Цей дим намагається закрити людям сонце на землі, зупинити Колесо Історії, поступ цивілізації, зупинити надію й віру людей, що вони мають право жити краще, не так як це подобається одній хворій людині, що отримала від диявола меч з самої преісподні, починає ним махати у центрі Європи. Він, Путін, останній імператор на планеті Земля. Безперечено, як вилупок яйця зі Старої Площі, що сунула й суне свій поганий ніс навіть в «бударі», де мочить неугодних – пам’ятає, чим і як закінчували своє життя імператори-тирани… Він знає як здихали Торквемада, Нерон, різні Павли, Миколи, малі й великі Гітлери, Сталіни… П’яниці й пройдисвіти, що будували на землі тюрми, гострили ножі й мечі й нічого не залишили після себе крім тюрем й прокляття від людей. Сьогодні вони в преісподні спокутують свої гріхи, горять на дні самого пекла… Важко сказати, чи знає про це «останній імператор»? Думаю, що ні. Він знає, але хоче увійти в історію як Герострат, що спалив задля власного задоволення церкву, а Путін хоче спалити цілий світ. Та перш ніж це зробити, він перетворив Росію у тюрму народів, точніше сказати не перетворив, а вдосконалив її, тюрму, адже такою вона була й до нього, про це говорили демократи Росії у IX-XX століттях, за що поплатилися шибеницями й згнили у «кам’яних мішках» й на Колимі, Соловках… Що змінилося в Росії з часу «Петриків-Миколок», великих і маленьких курляндських наложниць, що правили Росією в так званий «Золотий вік», коли за гончого пса можна було виміняти десяток незайманих дівчат. Чи зникла тюрьма? Ні. Тюрьма стоїть! Чому стоїть? Тому, тільки тому, що наступники тиранів Росії зацементували її різними «сатанами», космічними військами, підлими зрадами, страшними монстрами-ракетами, що літають, плавають, риють, нишпорять планетою й не дають вільно дихати людям, що виконують одне єдине завдання: якомога довше продовжити роки сатанинського імператора – Путіна. А синьоока, чорноока, біленька й жовтенька, чорненька й далі продовжує залишатися «…страна рабов, страна господ» ходить немита, а голубі мундири й «красные вороты» справно й методично вбивають тих рабів (останній приклад – Борис Немцов, які не бажають коритися імператору, служити йому, лизати немиті чоботи, їсти з руки й танцювати під гуслі тирана. Скільки вже було таких вбивств? Скільки ще таких буде? А імператору-дияволу все мало? Та одна справа, коли ти знищуєш своїх «рабів-холопів», але зовсім інша, коли ти зазіхаєш на тих, кому ти винен, а не вони тобі. Зазіхаєш на життя, територію мільйонів людей, що вирішили жити інакше, а не так, як ти і твої раби. Люди, що воліють ходити не у куфайках, кирзових чоботах, шапках-вушанках з перев’язаними від запою головами й сокирою за поясом й ножем за халявою чобота… немиті, напівголодні діти «русской глубинки» (майже 20% населення Росії живе за межею бідності), що ніколи не побачать «дворцы Петергофа» чи «Ермітаж» - приречені передчасно помирати (середній вік життя в Росії один з найнижчих в Європі) так і не збагнувши для чого вони народилися на покладах золота й алмазів, але так ніколи й не побачили їхнього блиску, не кажучи вже й про те, що скористалися їхньою ціною, яка не тільки їм недоступна, але й незрозуміла. Вартість буханки й пляшка сурогатної горілки – ось що їм доступно сьогодні. І не більше. І це тільки тому, що так вирішив полковник КГБ СРСР – Путін. Своїх «мочити в першу чергу», щоб чужі боялися… Та ні. Малувато! З під ніг тікає земля-годувальниця! Велика Україна, велика держава вирішила скинути з себе куфайку й кирзові чоботи, помитися в теплій воді, помолитися рідною мовою «Отче наш» й почати жити так, як живе сьогодні цивілізований світ. «Імператору» це не сподобалося. Не пущать! Повелеваю, не пущать! Давно все закрутися проти України на Старій Площі. Як не відпустиш від себе мільйони, коли вони пре це тебе не питають. А мы по них «градами», танками, поднимем в небо «тушки»… Тиран злякався власного безсилля. Імперія розвалюється. Азія ще погодилася за гроші, дармовий газ лизати чоботи тирану. Та це її справа. А от Україна вирішила інакше, а її відпускати… І пустив височайшим указом Путін у світ «зелених чоловічків», пустив у Європу азійців, різного роду кадирівців, п’яниць-невігласів, безнадійних вражених примарою дурману «кісєльовщини», приправленої помиями, що їх заколотили на Старій Плоші. Вони ринули в Крим, а згодом й на схід України, щоб захистити «братьев русских от бандеровцев». Запалив Путін Україну, окупував Крим, дикі дивізії іновірців почали гасати степами Донбасу. Хвора голова вирішила, що Українцям ніколи буде думати про Європу, європейські блага, ходити в театр… Він вирішив, заставив їх воювати. Брат пішов на брата, Путін вирішив, що син заріже батька, а дочка матір, що Україна стане другим пеклом. Вся Україна. Та він помилився. «Україна – не Росія»! Ми не дикі азіати. Нам ніколи не було притаманно воювати, але ми завжди готові захистити самі себе. Чи не збуваються пророцтва Святих отців про те, що диявол прийде зі Сходу? Коли Україна не запалала, Путін створив в донецьких степах маленьке пекло на зразок так званого ДНР й ЛНР. Я б розшифрував ці абревіатури так – Дай Нам (йому – Путіну) Розуму; ЛНР – Любімо Найріднішу Русь (Київську Русь – мамку всіх міст «русской империи»). Путін, окупувавши Крим, створив ДНР й ЛНР й почав просуватися вглиб України, він вдарив ножем Мамку, що його породила. Яку кару пошле йому Всевишній, знає тільки Він сам. Ми цього не можемо знати, але ми віримо, що кара обов’язково прийде. Бо хто матір зневажає, того Бог карає. Я поки що сьогодні остінній імператор світу карає ДНРом й ЛНРом українців, росіян, чеченців, бурятів, татарів, мордву, карає сам себе, жене християн й іновірців одурманених однокровних рабів убивати один одного тільки за те, щоб продовжити дні існування останньої імперії світу, імперії зла, що увібрала в себе найогидніші, наймерзенніші набутки, що їх зберегли для своїх чорних справ тирани всіх часів й народів. Та Путінська імперія вже тріщить. Колесо історії вже крутиться і його нікому не вдасться зупинити. Рано чи пізно воно розтрощить останнього тирана. Прийдешнє покоління землян тільки по раз згадуватимуть останнього Нерона чи Калігулу, Гітлера-Сталіна, а в свою чергу і Путіна. Ось ким він увійде в історію проклятий народами. А сьогодні, згадуючи настанови свого «родителя» Бориса Єльціна про те, що кожного ранку володар Росії має думати про те, а що він доброго зробив для України, Путін може сміливо відповісти, що він виконав заповіт великого Кагана, - я дав українцям ДНР й ЛНР, гумконвої з «градами» й «гвоздиками», чорний сморід гуляє донецькими степами, кров потоками тече у синє море… Чи довго так буде? Коли народи Росії прийдуть під Кремль й спитають «царя», - а ми коли так будемо жити як ти, полковнику КГБ? Коли у нас у селі буде Інтернет, газ дорога, тепла вода якісні харчі, коли ми пересядемо з кляч-колимаг бодай на жигулі й поїмо вдосталь якісного харчу, скинемо валянки й кирзові чоботи, підемо бодай в теплий кінотеатр чи кінозал, подивимося картини, що прикрашають стіни царського палацу. Ці питання Росіяни рано чи пізно зададуть Путіну й його ведмедям, тим сатрапам-блюдолизам, що оберігають його останню імперію. Питання не залишаться без відповіді. Люди прийдуть під Кремль й стоятимуть до того часу, поки не побачать справжнього Царя Розуму, Віри, Честі й Правди. Російські народи заслуговують на такого царя. Всього цього бракує останньому імператору. Він безнадійно хворий. Ця саркома поширюється на його оточення. Поки не пізно, її потрібно зупинити… А поки що, аби Путіну не задавали таких питань, він створив на сході України ДНР і ЛНР. Бандити стали політичними діячами й бережуть спокій останнього імператора. Чи на довго…? Роман Караєв