Чи можливе соціальне партнерство між підприємцями Ужгорода та міською владою? На це питання дасть відповідь наступна сесія Ужгородської міськради 27 вересня
Як і рік тому, нагадаю тим, хто забув, коли міські депутати не дали згоди на таке підвищення тих самих ставок податків. Яке ж економічне обґрунтування підвищенню фінансового навантаження на мале підприємництво підготували економічні служби міськвиконкому?
1. Ставки єдиного податку, торгового патенту та фіксованого податку для СПД, що діють в м.Ужгороді з 1998року не переглядались.
Активний розвиток малого підприємництва та той старий розмір цих податків забезпечували збір коштів, запланованих міським бюджетом. Це забезпечило стабілізацію з більшості показників економічного та соціального становища міста. Було досягнуто певне зростання в ряді галузей, зокрема збільшено виробництво машин та устаткування, деревини та виробів з неї, хімічному виробництві, в легкій та харчовій промисловості.
На ринку праці потроху почав знижуватись рівень безробіття, зріс попит на робочу силу. Непогані прогнози нам обіцяють і на 2002 рік - передбачається забезпечити приріст обсягів промислової продукції до рівня 2001 року на 15%. Створити 1300 нових робочих місць, скоротити і довести рівень безробіття до 2,4%, при цьому забезпечити рівень середньомісячної зарплати одного штатного працівника на рівні 394 грн. Особливо підкреслюється в економічному обґрунтуванні міськвиконкому, що провідним в Ужгороді залишається малий бізнес, а не великий та середній. Саме малий бізнес включає в себе роздрібну та оптову торгівлю, громадське харчування, торгівлю нафтопродуктами, ремонт та обслуговування технічних засобів, послуги автотранспорту та всі види побутових послуг ( перукарські, швейні майстерні, прокат, та інші).
За 8 місяців цього року дані види діяльності є прибутковими. Але ж тоді постає питання, навіщо підвищувати саме на ці види малого підприємництва податки?
Хіба не зрозуміло, що любий перекос в фінансовому адмініструванні податкового поля малого підприємництва може успішно перевести його в неприбутковий? А тоді де шукати податкове поле для поповнення міського бюджету?
Не мало, ні багато, пропонується з 1.01.2002 року підняти загальний рівень оподаткування малого підприємництва більше, ніж на 60 відсотків!
Ми розуміємо, що є ряд соціальних програм, які конче потрібно вирішувати вже сьогодні: потрібно піднімати зарплату вчителям, лікарям, іншим незахищеним верствам населення та службовцям.
Але так само ми розуміємо, що не потрібно рубати той тонесенький паросток малого підприємництва, який поки що одноосібно тягне на собі бюджетне навантаження. Хіба ж це і є ті самі продекларовані пріоритети про підтримку малого бізнесу? Вирішувати такі глобальні питання про зміну податкового навантаження потрібно більш гласно та заздалегідь, а не напередодні виборів, коли кожний такий прорахунок не створить іміджу в очах виборців ні одному з поважаючих себе претендентів.
Тому враховуючи і розуміючи проблеми міста, ми дамо згоду на підвищення не більш, ніж на 30% і то вибірково. Наприклад, чи варто вдвічі підвищувати ставки єдиного податку на дитячі та студентські їдальні?!
Може дійсно варто провести скорочення працівників бюджетної сфери? А може взятися всер’йоз за великі підприємства, що нині простоюють?
Цих і більш грунтовних пропозицій у об’єднань підприємців вистачає. Тому варто частіше керівництву Ужгородської мерії зустрічатись не тільки з “обраними”, а з більшістю, впевнений, спільно ми знайдемо вихід із кризи. Олександр Гладовський, уповноважений Держпідприємництва України по м.Ужгород та Закарпатській області