Доки триватиме зневага до людей?!
Інформація, яка з'явилася в міській газеті "Ужгород" 19 червня, у багатьох ужгородців викликала обурення. У ній мовилось про рішення 27-ої сесії Ужгородської міськради IV скликання "Про створення комунального підприємства "ЖРЕР №3". Згідно з ним, на обслуговування "ЖРЕР №3" переводиться частина житлових будинків, що знаходяться на пр.Свободи, вулицях Минайській, Сечені, Заньковецької, Польовій, Тіхого, які належать до ЖРЕР №5. Нікого не цікавила думка жителів, власників квартир, чи хочуть вони, аби їх квартири належали до новоствореного комунального підприємства, чи ні. Про заключення договору - ані слова.
Дирекція ЖРЕР №3 "просить" мешканців перерахованих будинків замінити абонентні книжки по оплаті житла і платити гроші. За що? Адже ЖРЕР №3 не має ані коштів, ані спеціалістів, ані обладнання. Вони до зими не готуються. Нарешті, під тиском мешканців, був складений договір. Однак, у ньому мало "вмістилось" втішного. Є лише обов'язки жителів - оплата, а прав ніяких. З боку ЖРЕРу - все навпаки.
Мешканці будинку №19 вулиці Заньковецької написали листа міському голові, в якому аргументували свою обуреність щодо такого рішення і нахабства. Адже цей будинок вперше за 33 роки був поставлений на капремонт. Його розпочав ЖРЕР №5. І тут раптом без усіляких двосторонніх згод переносять на обслуговування до ЖРЕРу №3. На щастя, це питання таки було вирішено на користь мешканців будинку №19 вулиці Заньковецької. Вони й надалі сплачуватимуть кошти ЖРЕРу №5 за його послуги.
Доля решти перерахованих будинків так і залишилась у розпорядженні ЖРЕРу №3. Хоч жителі і не задоволені його роботою. Вони вирішили шукати шляхи захисту і звернулися з цією проблемою в громадську приймальню депутата Ужгородської міської ради Сергія Слободянюка, яка нещодавно створена при школі №12. До речі, мешканці декількох з цих будинків у 2002 році віддали свої голоси за депутата, який балотувався по їх виборчому округу. Однак нині він чомусь не має часу перейматися проблемами своїх виборців. А обіцяв же ж.... Тому люди і звертаються до "чужих" депутатів з надією, що до них прислухаються і сприятимуть у захисті їх прав.