Ужгородське музичне училище займає серйозну нішу в міжнародному світі музики

Саме цей музичний заклад розкрив їх таланти і дав крила й благословення у широкий світ музики. Упродовж 60 років (навесні училище відзначатиме цей славний ювілей) училище стало не тільки храмом музики, а й справжньою кузнею спеціалістів у галузі музикознавства. Атмосфера тут по-справжньому сімейна. Педагоги переживають за своїх вихованців, вкладають у них всю душу, життєвий досвід, аби якнайкраще розкрити їх таланти. А вони, вчорашні випускники, нині гідно продовжують традиції своїх наставників. Багато із них після отримання дипломів залишаються працювати в улюбленому храмі музики.

Загалом, нині тут 232 студентів ведуть у країну музики 120 педагогів. Відділів тут сім: фортепіанний; струнно-смичковий; духових та ударних іструментів; народних інструментів; теорії музики; академічного співу; диригентсько-хоровий. Вибір чималий. Кому що до вподоби.

Музучилище бере активну участь не тільки в житті Ужгорода (жодне свято не обходиться без них), а й у різноманітних міжнародних конкурсах, звідки вони повертаються лауреатами. Що і додає слави рідному Закарпаттю.

Чотири роки тому новопризначений директор Світлана Стегней зосередила всю свою увагу, як керівник, як жінка, на проведенні ремонту приміщення, покращенні умов праці та створенні справжнього затишку. Нині сюди любо зайти. Чистота та порядок як в рідній оселі. Не соромно запросити і закордонних гостей.

Про сьогодення та плани на майбутнє ділилась у розмові з нашим кореспондентом заступник директора з виробничого навчання Ужгородського музичного училище ім.Д.Задора [b]Ганна Йосипівна Касо[/b].

- Наше училище, яке є центром культурного, музичного, академічного мистецтва Закарпаття, щороку святкує Всесвітній день музики. Оскільки у першу неділю жовтня Україна відзначає й День вчителя, то на цей раз ми поєднали два наших професійних свята.

30 вересня провели урочистості та святковий концерт. На святі були присутні і представники обласної влади.

[i]- Ганно Йосипівно, кажуть: талант - талантом, музичний слух - музичним слухом, але без освіти ані туди, ані сюди. Часто чуєш, що навіть відомі "зірки естради, які уже від популярності ""літають" під хмарами, закінчуючи один музичний вуз, тут же вступають до іншого, де продовжують навчання. Невже музичний світ вимагає таких "жертв"?[/i]

- Це дійсно так. Щоб здобути повну музичну освіту потрібно забути про все на світі, окрім музики, на 16 років. 7 років дитина навчається у музичній школі, 4 - в училищі, 5 - в академії. На базі нашого училища музичну освіту здобувають від малого до вищого рівня. При училищі діє музстудія, вихованцями якої є діти з 6 років, та Ужгородський заочний факультет Донецької державної академії ім. С.Прокоф'єва.

Люди, для яких музика -поклик душі, ідуть на будь-які "жертви", тобто для них поняття "вільний час" не існує.

Хочу наголосити, що музична освіта є дуже дорогим навчанням. Держава витрачає великі кошти на це. Адже у нас заняття індивідуальні. Наприклад, із студентами багатьох відділів працює і двоє чоловік: викладач і концертмейстер.

[i]- Ганно Йосипівно, скажіть, чи траплялись випадки, що батьки дорікали викладачам, мовляв, з їх бездарної дитини вони не змогли зробити генія?[/i]

- У кулуарах можуть точитися різні розмови. Однак скандалу з цього приводу не пригадую. Добре, коли в людей завищена самооцінка. На багато гірше, коли вона самозанижена. За 60 років в училищі не було і такого випадку, аби члени державної комісії, до якої входять переважно професори провідних музакадемій України, поставили студенту ""2". Наші викладачі вміють підготувати студента на хороший професійний рівень, розбудити в ньому бажання до самовдосконалення. А адміністрація дбає про створення належних умов для навчання студента. Училище відкрито з 7 ранку до 9 вечора, працюємо майже без вихідних.

[i]- Що нині переважає у роботі викладачів училища - ентузіазм чи стимул?[/i]

- Наші викладачі працюють на великому інтузіазмі, бо робота полягає не тільки в тому, щоб вичитати уроки. Це, перш за все, творча робота, яка вимагає і багато часу, і натхнення. А стимул - це добре слово, згадка про свого вчителя.

[i]- Як поясните ситуацію, що раніше конкурс в музучилищі був чималий, нині цього не спостерігається?[/i]

- Кожна епоха має свої престижні професії. Але ніякий бізнесмен чи політик не обходиться без музики. Музика поєднує людей і народи. Питання лише в тому, який стиль тимчасовий, а який вічний.

[i]- Що за епоха: бажаючих співати хоч відбавляй, а грати - нема кому?[/i]

- Минулого року, перед новорічно-різдвяними святами, упродовж останніх років уперше були проведені виїзні концерти колективів і окремих виконавців музучилища по області. У гірських селах виявилось, що про наш заклад, наші можливості мало хто знає. Ми відразу на місцях надавали методичну допомогу. Результат був надзвичайно приємним: всі, як виконавці, так і слухачі, отримали колосальний заряд енергії. Кількість бажаючих навчатись в музучилищі цього літа значно зросла. Наприклад, упродовж останніх кількох років провести набір на народний відділ було проблемно. А зараз він найбільший. Цю практику, ініціатором якої виступила Заслужений діяч мистецтв України Світлана Стегней та на яку облдержадміністрація виділила кошти, необхідно продовжувати. Результати - не забаряться.

[i]- Куди пролягає дорога випускників музучилища?[/i]

- Хто продовжує навчання у вищих навчальних закладах, а хто і до праці стає. Випускники отримують дипломи ""молодшого спеціаліста" із кваліфікацією: викладач, концертмейстер, соліст, керівник самодіяльного колективу. Отож, працевлаштуватись для них не є проблемою. Чимало наших випускників плідно працює на культурній ниві області.

[i]- Як іде підготовка до 60-річчя Ужгородського музучилища?[/i]

- Щоб наші студенти, гості знали про історію храму музики, його ветеранів, готуємо стенди, публікації в періодичних виданнях, книги, монографії.

[i]- Дякуємо за розмову. Вітаємо Вас, Ганно Йосипівно, та Ваших колег із професійними святами і бажаємо всіх благ.[/i] Тетяна Грицищук