В Ужгороді презентовано досвід першого громадського об’єднання мешканців житлових будинків

Вчора в Ужгородському прес-клубі реформ відбулося засідання, на якому обговорювалась тема "Громадські об’єднання мешканців житлових будинків: відповідальність за власний комфорт чи конфлікти з ЖРЕРами". Журналістам презентували досвід перший громадського об’єднання в обласному центрі Закарпаття, що прагне власними силами облаштовувати свій добробут.

Депутат Ужгородської міськради Анатолій Синишин, за порадою якого і виникло перше в Ужгороді громадське об’єднання мешканців житлових будинків „Проспект”, зазначив, що у державі, яка розвивається демократичним шляхом, шляхи вирішення господарських проблем повинні обирати самі мешканці. Влада ж мала б виконувати функції координатора.

Ще в середині 90-х років в обласному центрі Закарпаття вперше в Україні розпочався процес приватизації ЖРЕРів, але так і не знайшов продовження. На сьогодні ЖРЕР залишився посередником між державою і громадянами. Будинки все ще у жахливому стані, комунальники не мають можливості відремонтувати мережі, а мешканці зазвичай просто не знають як діяти. Саме через це виникла іде громадського руху — об’єднання мешканців у будинкові комітети, щоб у подальшому створити товариства співвласників (кондомінімумів). Так, кожен будинок матиме своє керівництво і самостійно вирішуватиме проблеми водо-, теплозабезпечення тощо.

За словами Ірини Цуги, голови громадського об’єднання „Проспект”, нещодавно на ужгородському проспекті Свободи ініціативні групи мешканців, стомившись „боротися” зі ЖРЕРами, організували будинкові комітети у 8 багатоповерхівках. Вирішено вже чимало проблем, зокрема, у будинкових підвалах, на прилеглих територіях. ЖРЕР, маючи справу вже не з окремими сім’ями, а з громадською організацією, значно активізував свою діяльність, — стверджують члени ГО „Проспект”. Вже 16 квітня мешканці проспекту Свободи організовують великий суботник, де окрім прибирання запланована очистка зелених насаджень спільно із зеленгоспом. Незабаром планують відновити тротуарне покриття на одній із сторін проспекту, вже є домовленості з підприємцями.

Надалі, каже Анатолій Синишин, мешканці домагатимуться, аби ті гроші, які отримує ЖРЕР на утримання певного будинку, потрапляли безпосередньо на рахунок кондомінімуму, а мешканці самі розпоряджалися коштами. Депутат закликав ужгородців не лякатися, що загальні підвали та стріхи, перейшовши у власність кондомініуму, ляжуть тягарем на їхні плечі. Навпаки це буде їхнім майном. Наприклад, на горищах деяких міських будинків цілком реально облаштувати окремі мансардні квартири, а прибуток від їхньої оренди став би суттєвою підмогою у господарюванні. А щодо мереж будинку, то поки відповідні комунальні служби не приведуть їх у порядок, кондомініуми мають право не приймати їх у власність. Звичайно, мешканці поки не мають відповідного юридичного та господарського досвіду. Але, наприклад, на проспекті Свободи діють 5 нотаріальних контор, юристи яких радо допомагатимуть „сусідам”. До речі, на проспекті планують також створити спілку підприємців — бізнесменів, що ведуть бізнес у приміщеннях, викуплених на перших поверхах квартир.