Банк «Україна» деморалізував іршавську глибинку «Куди поділись гроші акціонерного товариства?» питають тамтешні трударі

Створене у 1995 році відкрите акціонерне товариство є виробником будівельних матеріалів: вапна, декоративного щебеню і піску, вапнякової муки, цегли керамічної. Виробляє й товари народного споживання — балясини, пам’ятники, тощо. А головним є те, що воно забезпечує роботою 386 чоловік, що для сільської місцевості, де безробіття особливо високе, є важливим фактором. Очолює правління акціонерного товариства М.М.Ісак, енергійна, старанна людина.



Виробничі показники підприємства за 2001 рік свідчать про зростання виробництва за основними напрямами. Так, випуск товарної продукції зріс на 115,4 тис.грн. Зокрема, зросло виробництво щебеню і декоративного піску, цегли, товарів народного споживання. Зросла середньомісячна зарплата робітників.



Свою продукцію підприємство реалізує на всій території України, від Чопа до Луганська. Своє використання вона знаходить у виробництві електродів, миючих засобів, будівельних роботах.



В цьому році відкриють цех з розмолу вапна та розфасовки його в зручну для споживачів тару. Є попередні домовленості з фірмою «Генкель-Ужгород» про поставку продукції підприємства для виробництва в нашій області миючих засобів.



Але одним з найбільших досягнень акціонерного товариства його голова вважає те, що з 1995 року не було звільнено жодного робітника. Отже, скорочення робочих місць не було допущене.



Та поряд з цими відрадними фактами ВАТ «Приборжавське заводоуправління будівельних матеріалів» має й свої проблеми. Перша — це те, що попит на продукцію має сезонний характер, адже взимку будують мало. Тому в зимовий період доводиться скорочувати виробництво, а, отже, прибутки знижуються. Дошкуляє й відсутність залізничної колії. Продукцію для відправлення в інші області України доводиться власним автотранспортом довозити до залізничної станції Свалява. А це підвищує собівартість продукції. Серйозною проблемою є знос основних засобів виробництва. На їх ремонт та заміну йде значна частина прибутків. Проблем вистачає, але керівництво акціонерного товариства намагається їх оперативно вирішувати.



Але одну проблему, яка загрожує перерости в катастрофу для ВАТ, ніяк не вдається розв’язати. А пов’язана вона з горезвісним АКБ «Україна». У минулому 2001 році з 19 червня по 12 липня ВАТ «Приборжавське заводоуправління будівельних матеріалів» сплатило державі через банк «Україна» більше 60 тис. грн. різних платежів. А в кінці липня банк «Україна» був визнаний банкрутом, у нього відібрали ліцензію і оголосили про ліквідацію. А гроші зникли. Хоча у голови правління є всі необхідні документи, які підтверджують перерахування грошей, податківці пред’являють товариству претензії про несплату податків на ту ж суму — 60 з лишнім тисяч гривнів. Заблокували всі рахунки підприємства. Але повторно платити податки акціонерне товариство не погоджується, на це немає грошей. Заплатити — значить залишити своїх робітників без зарплати.



«Відчужувати ж майно товариства акціонерів для повторної сплати податків я не маю юридичного права, — говорить М.М.Ісак. — Але довести, що ми не маємо боргів перед державою, теж не можемо. У податківців свої міркування».



А й справді — хто ж украв гроші акціонерного товариства? А точніше — державні гроші? Час уже внести ясність у це питання. Адже потерпіли і підприємство, і громадяни. І тільки втручання державних органів може покласти край таким проблемам. Віталій Завадяк, с.Приборжавське, Іршавський район