Обпалені Афганістаном

Не вдаючись у політичну казуїстику, можна сказати одне — воїни, яким судилося служити в Афгані, свій військовий обов’язок виконали сповна. “Заробивши” від цього смерть, каліцтво, зранену душу і ...нерозуміння, несприйняття, а часом і шарахання від них, мов від зачумлених, з боку широкого загалу населення тодішнього Радянського Союзу. Особливо боляче сприймалося (і сприймається й понині) нерозуміння їхніх проблем та неповага і чванство з боку чиновників, які такими були як по службі, так і по життю.



— Через горнило війни в Афганістані, — говорить заступник голови Закарпатської територіальної організації Української спілки ветеранів Афганістану, директор Закарпатського Центру соціальних служб для молоді Сергій Олексіюк, — пройшло майже 3 тисячі закарпатців. Не всім їм поталанило вижити в цьому суцільному пеклі: 62-є із них приїхали додому в цинковій труні, ще 67 — повернулися до рідних і близьких інвалідами. Скільки ж пораненими та контуженими — і не перелічиш! А тому основні зусилля очолюваної С.Слободянюком громадської структури спрямовані на суворе дотримання всіма гілками влади Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.



ВЧОРА в Ужгороді закарпатські “афганці” за сприяння виборчого блоку політичних партій “За єдину Україну” провели мітинг-реквієм у пам’ятника воїнам-закарпатцям, які загинули в Афганістані, та взяли участь в урочистому концерті з нагоди 13-тої річниці виведення радянських військ з Афганістану. Сергій Романенко.